Проблеми з ходою при РС можуть бути спричинені безліччю чинників. Наприклад, часто при РС підвищується втомлюваність, що може вплинути на мобільність людини. Пошкодження нервів може впливати на координацію, викликати слабкість, оніміння та спастичність. Проте більшість з цих станів можна покращити за допомогою фізичних вправ, реабілітації, підбору відповідного допоміжного засобу (милиці, ортопедичні корсети й т. д.). Неліковані проблеми з ходою можуть призвести до стресу, поранень чи додаткової втоми. Консультація у лікаря може допомогти розробити ефективну терапію, що дозволить покращити свою мобільність.
Слабкість м’язів при РС.
Пошкодження нейронів може вплинути на певні м’язи, через що вони можуть не реагувати на сигнали нервової системи. В результаті людина може швидко втомлюватись, виконуючи повсякденні дії, або відчувати в’ялість м’язів.
Звисання стопи (неможливість тримати ногу прямо) - це специфічний вид слабкості м’язів, які відповідають за згинання щиколотки. При обвислій стопі людині важко повністю підняти одну або обидві ноги під час ходьби. Подолання таких перешкод, як бордюри, сходи чи інші нерівності, стає справжнім випробуванням. Частіше всього, в якості терапії, при обвислій стопі використовують допоміжні засоби та бандажі (ортопедичне обладнання для гомілковостопного суглоба).
М’язова слабкість, яка заважає ходити, – це не те саме, що втома при РС, яка є відчуттям нестачі енергії. Оскільки втома дуже поширена при РС, варто розглянути можливість використання допоміжних засобів для пересування, щоб зменшити навантаження на м’язи.
Використання допоміжних засобів не означає «все або нічого». Допоміжні пристрої дозволяють дістатися до потрібного місця, не вичерпуючи весь свій енергетичний запас і не ризикуючи впасти. Наприклад, використання інвалідного візка для походу в магазин дозволяє зосередитися на покупках замість того, щоб зосередити всю свою енергію на тому, щоб не впасти.
Оніміння
Втрата чутливості ніг або відчуття легкого поколювання в них можуть свідчити про те, що мозок не отримує сенсорних сигналів. Це заважає нормально пересуватися та може призвести до частого падіння. Нижче наведемо декілька порад, які можуть допомогти полегшити процес пересування:
- Застосовувати тростини, ходунки, або канадські милиці (з манжетою і ручкою). Мозок буде отримувати недостатню інформацію через руки та стукіт милиці об землю.
- Складану тростину легко вийняти з сумки у разі потреби, і сховати назад, коли необхідність мине.
- Керуватися візуальною інформацією. Деякі люди вчаться пильно стежити за тим куди ставити ноги, тим самим компенсуючи відсутність сенсорних сигналів.
Спастичність
Спастичність – це аномальний м’язовий тонус або напруженість м’язів, що часто супроводжується м’язовими спазмами. Спастичність може викликати дискомфорт і заважати рухатися.
Коли людина рухається, нервова система посилає потоки сигналів до груп м’язів, щоб вони послідовно розширювались або скорочувалися. РС може заважати цим скоординованим діям, змушуючи певні м’язи скорочуватися, коли в тому немає потреби. Крім того, є ризик атрофії м’язів я через вимушену бездіяльність. Втрата звичного діапазону рухів може ускладнити виконання простих повсякденних справ.
Контролювати спастичність можна за допомогою правильного поєднання розтяжок, фізичних вправ і ліків. Це також може допомогти запобігти серйозним ускладненням, описаним вище. Лікар-терапевт може рекомендувати індивідуальні та безпечні методики для розтягування, а також відповідні допоміжні пристрої.
Контроль спастичності - це довгострокові зусилля, які вимагають командного підходу, коли людина, лікар чи медсестра разом беруть участь у досягненні результату лікування.
Іноді спастичність навіть допомагає зберегти функцію руху. Наприклад, підвищений тонус дозволяє деяким людям зі слабкими ногами легше ходити або стояти. Однак слід зважати, що надмірне навантаження на суглоби або м’язи може призвести до пошкоджень рухового апарату.
Джерело: Gait or Walking Problems, National Multiple Sclerosis Society
