| |
для людей з вадами зору

Часті симптоми РС

Стомлюваність

Стомлюваність є одним з найбільш частих симптомів РС – вона виникає приблизно у 80% пацієнтів. Цей симптом може чинити істотний негативний вплив на здатність людини виконувати домашню роботу та працювати, а також є однією з головних причин звільнення. Стомлюваність може бути найбільш вираженим симптомом у людини, яка в іншому має лише мінімальні обмеження своєї активності. Причина виникнення стомлюваності при РС наразі невідома.

При РС має місце кілька видів стомлюваності. Наприклад, люди, які мають дисфункцію сечового міхура (що призводить до пробуджень вночі) або нічні м’язові спазми, можуть недосипати та внаслідок цього почуватися втомленими. Від втоми можуть страждати й люди, які знаходяться у депресії. Також будь-яка людина, яка змушена докладати значних зусиль для виконання щоденних завдань (наприклад, одягання, чищення зубів, миття, приготування їжі), може внаслідок цього додатково страждати від стомлюваності.

Крім того, виділяють окремий вид стомлюваності, специфічний саме для РС; його характерними ознаками є:

  • Стомлюваність присутня щоденно
  • Може виникати рано вранці, навіть після повноцінного нічного сну
  • Посилюється протягом дня
  • Посилюється у теплому та вологому кліматі
  • Наступає швидко та раптово
  • Зазвичай є більш вираженою, ніж звичайна стомлюваність
  • Більш ймовірно негативно позначається на повсякденній активності.

РС-асоційована стомлюваність напряму не корелює з депресією або зі ступенем фізичних порушень.

Всебічне обстеження може допомогти виявити фактори, що сприяють виникненню стомлюваності, та дає можливість розробити індивідуальний підхід до лікування. Варіанти лікування з метою корекції стомлюваності включають:

  • Реабілітаційну терапію, що спрямована на спрощення завдань на роботі та вдома.
  • Фізіотерапія з акцентом на енергозберігаючі способи пересування (з допоміжними пристроями чи без них) та виконання інших повсякденних завдань, а також розробка програми індивідуальних тренувань.
  • Регуляція сну, яка може включати лікування інших симптомів РС, що негативно впливають на сон (наприклад, спастичність, проблеми з сечовипусканням) та використання снодійних засобів (коротким курсом).
  • Психологічні втручання, такі як контроль стресу, тренінги релаксації, участь в групах підтримки та психотерапія.
  • Стратегії, що дозволяють уникнути перегрівання та переохолодження.
  • Призначення таких лікарських засобів, як амантадину гідрохлорид та модафініл.

Оніміння або поколювання

Оніміння обличчя, тіла або кінцівок (рук та ніг) є одним з найбільш типових симптомів РС. Часто воно є першим симптомом, який відчувають люди, котрим в кінцевому підсумку був встановлений остаточний діагноз РС. Оніміння може бути легким або настільки вираженим, що заважає користуватися враженою частиною тіла. Наприклад, особа з дуже вираженим онімінням стопи може мати труднощі при ході. Оніміння руки унеможливлює письмо, одягання та утримування предметів.

Люди з РС, які мають сильно виражене оніміння обличчя, мають бути дуже обережними при прийомі їжі та при її пережовуванні, оскільки вони можуть мимоволі вкусити внутрішню поверхню своєї щоки або язик. Люди з онімінням всього тіла мають обережно поводитися біля вогню, гарячої води та інших джерелах тепла, оскільки вони можуть отримати опіки, не усвідомлюючи цього.

Не існує лікарських засобів, здатних полегшити відчуття оніміння. Однак на щастя, в більшості випадків оніміння не призводить до обмеження життєдіяльності та працездатності, і має тенденцію до спонтанної ремісії. В дуже рідких випадках невролог може призначити короткий курс кортикостероїдів, який часто здатний тимчасово відновити чутливість.

Слабкість

М’язова слабкість є типовою при РС та може виникати в будь-якій частині тіла. Першим етапом ефективної корекції м’язової слабкості є встановлення причини її виникнення.

  • Втрата тонусу м’язів може бути наслідком їх недостатнього використання. Через стомлюваність, біль, порушення рівноваги та інші симптоми людина з РС часто має знижений рівень фізичної активності. Нестача фізичної активності буде позначатися як на м’язах, вражених внаслідок РС, так і на тих м’язах, які не вражені патологічним процесом - й з часом вони слабшають. При цьому типі м’язової слабкості можуть бути дуже ефективні фізичні вправи на спротив із навантаженням.
  • Ураження нервових волокон (демієлінізація) в спинному та головному мозку, які стимулюють м’язи, також може викликати слабкість. М’язи не отримують нервових імпульсів, яких вони потребують для ефективної роботи – що часто призводить до зниження витривалості. Оскільки причина цього типу слабкості полягає в порушенні нервової провідності, силові тренування вражених м’язів є неефективними – та можуть навіть посилювати відчуття слабкості та стомлюваності. Рекомендована стратегія полягає у підтриманні тонусу цих м’язів, які не отримують адекватних нервових сигналів, шляхом регулярного використання, одночасно працюючи над укріпленням оточуючих м’язів, які отримують адекватні нервові сигнали.

Слабкість у ногах та стопах може призводити до порушення ходи. Стратегії корекції при проблемах з ходою включають виконання фізичних вправ, використання допоміжних пристроїв та медикаментозне лікування. Слабкість у верхній частині тулуба та руках може негативно впливати на повсякденну активність та самообслуговування; такі хворі можуть потребувати допоміжних пристроїв, які б допомагали їм впоратися з домашньою роботою.

Запаморочення та вертіго

Терміни «запаморочення» та «вертіго» інколи використовують як синоніми, проте насправді це дуже різні стани. «Запаморочення» - це широкий термін, який може означати вертіго (головокружіння), а також може описувати відчуття дурноти, різко вираженої слабкості, одурманеності тощо. Запаморочення може бути спричинено втомою, проблемою з боку внутрішнього вуха (наприклад, інфекцією), низьким артеріальним тиском, гіпоглікемією, побічними ефектами деяких лікарських засобів та багатьма іншими причинами.

Набагато рідше люди можуть відчувати, нібито вони самі або оточуючі їх предмети обертаються навколо – цей стан зветься вертіго («істинне головокружіння»). Симптоми вертіго можуть бути викликані ураженням складних нервових шляхів, які координують надходження до головного мозку зорових, просторових та інших сигналів, що необхідне для встановлення та підтримання рівноваги.

Симптоми вертіго включають:

  • Проблеми з рівновагою
  • Нестійкість, відчуття дурноти
  • Заколисування у транспорті
  • Нудота та блювання
  • Відчуття обертання

Перший шлях до лікування – це визначення лікарем причини симптомів та обговорення плану дій з пацієнтом. Раптовий початок вертіго може також вказувати на перший епізод або загострення РС, тому важливо проконсультуватися з лікарем, аби визначити необхідність у призначенні короткого курсу кортикостероїдів для лікування цього стану.

Сексуальні проблеми

Хоча сексуальні проблеми дуже часто виникають у людей з РС, проте вони також дуже розповсюджені й у загальній популяції. Сексуальне збудження бере свій почато у ЦНС, оскільки саме головний мозок надсилає сигнали до статевих органів по нервам, що йдуть через спинний мозок. Якщо РС вражає ці сигнальні шляхи, можуть порушуватися й сексуальні реакції (в тому числі збудження та оргазм). Сексуальні проблеми також можуть бути наслідком таких симптомів РС, як стомлюваність та спастичність, а також психологічних факторів, пов’язаних з самооцінкою та змінами настрою. Ігнорування сексуальних проблем може призводити до істотного зниження якості життя.

Як чоловіки, так і жінки з РС можуть відзначати труднощі з досягненням оргазму або втрату лібідо. Крім того, чоловіки можуть відчувати складнощі із досягненням та підтриманням ерекції (найчастіша проблема), зниження сенсорних відчуттів у статевому члені та труднощі з досягненням еяколяції. Еректильну дисфункція можна лікувати за допомогою пероральних препаратів (сілденафіл, варденафіл, тадалафіл) або ін’єкцій (таких як папаверин та фентоламін, що збільшують кровотоку у статевому члені). Жінки можуть відзначати зниження сенсорних відчуттів у зоні вагіни та клітору, болісні відчуття та сухість у піхві. Для полегшення цих відчуттів рекомендується використовувати водорозчинні змазки у достатній кількості.

РС не впливає на базову фертильність чоловіків чи жінок з РС, хоча сексуальні проблеми у чоловіка з цією хворобою можуть знижувати ймовірність зачати дитину. Ці проблеми успішно вирішуються за допомогою відповідного медикаментозного лікування або технологій забору сперми для подальшої інсемінації.

Біль

Больові синдроми є типовими при РС – біль варіюює від гострого до хронічного, від нейропатичного до м’язово-скелетного, від легкого стискуючого болю до спастичності тощо. Біль частіше супроводжує перебіг РС у жінок, ніж у чоловіків.

Гострий біль є неврологічним за своєю природою і викликаний «коротким замиканням» в нервах, які передають чутливі імпульси. Гострий біль при РС включає настіпні типи больових синдромів:

  • Невралгія трійчастого нерву (НТН) – гострий раптовий біль в обличчі, який може виникати як початковий симптом РС. Його можна переплутати з зубним болем, але він є невропатичним за природою (викликаний ураженням трійчастого нерву). Зазвичай у лікуванні НТН застосовують протисудомні препарати, такі як карбамазепін, окскарбазепін та ламотриджин.
  • Ознака Лермітта - коротке, пронизливе, подібне до електричного розряду відчуття, що проходить від потилиці у напрямку до хребта, та викликається згинанням шиї вперед. Для попередження виникнення цього болю можуть бути використані лікарські препарати (в тому числі антиконвульсанти), а також м’який комір для обмеження згинання шиї.
  • Нейропатичний біль – це пекучі, колючі чи здавлюючі відчуття навколо всього тіла (які часто називають «обіймами РС»). Ці відчуття виникають внаслідок ураження нервів в центральній нервовій системі та звуться дизестезіями.

Дизестезії типово виникають в ногах та стопах, проте також можуть відзначатися в руках та тулубі (такі як відчуття здавлення навколо живота та грудей - «обійми РС»). Вони можуть бути дуже дискомфортними й навіть достатньо болісними—проте вони не є небезпечними та не обов’язково призводять до обмеження працездатності, допоки не стають тяжкими та не впливають на активність людини. У лікуванні дизестезій застосовують:

  • Антиконвульсант габапентин (часто).
  • Антидепресанти (такі як амітриптилін), які здатні модифікувати реакцію ЦНС на біль.
  • Інші засоби, включаючи носіння панчох або рукавичок (які можуть «переводити» відчуття болю у відчуття тиску), теплі компреси на шкіру (які можуть «переводити» відчуття болю у відчуття тепла) та прийом без рецептурного препарату ацетамінофену, котрий можна застосовувати щодня під наглядом лікаря.

Інші види лікування гострого болю включають:

  • Дулоксетину гідрохлорид, який зазвичай застосовують у лікуванні депресії та болю, асоційованого з діабетичною периферичною нейропатією. Саме ефективність застосування за останнім показанням робить цей препарат привабливим для використання з метою терапії невропатичного болю при РС, і багато фахівців наразі вважають його хорошим вибором для пацієнтів з цим захворюванням.
  • Прегабалін – рекомендується для лікування невропатичного болю, асоційованого з діабетом, фіброміалгією та певними типами судом. Хоча цей препарат поки що й не схвалений для застосування при РС, він також розглядається як обґрунтований варіант лікування пацієнтів з РС.

Хронічний біль у спині та інші види м’язово-скелетного болю при РС можуть мати багато причин, включаючи спастичність. Критичне значення має обстеження, спрямоване на пошук джерела болю. Лікування може включати зігрівання, масаж, ультразвук, фізіотерапію та медикаментозне лікування спастичності. Для лікування хронічного болю, що обмежує працездатність, застосовують лікарські засоби в комбінації з альтернативними видами терапії, такими як біологічний зворотній зв’язок, гіпноз, йога, медитація або акупунктура.

Емоційні зміни

Окрім власне фізикальних симптомів, РС може викликати глибокі емоційні зміни. По-перше, людині може бути складно адаптуватися до життя з діагнозом захворювання, перебіг якого є непередбачуваним, хвилеподібним та асоційованим з ризиком прогресування з плином часу до рівня фізичної інвалідизації. Відсутність інформації про захворювання формує додаткову тривожність у людини, які вперше встановлюється цей діагноз. Окрім цих суто емоційних реакцій на хворобу, слід розуміти, що демієлінізація та ураження нервових волокон в головному мозку також може привести до емоційних змін. Деякі препарати, що використовуються в лікуванні РС (зокрема, кортикостероїди), можуть також чинити істотний вплив на емоційну сферу.

Людям з РС гірко усвідомлювати зміни, викликані цією хворобою – починаючи від факту встановлення нового діагнозу, що негативно впливає на їх життя та самооцінку – і закінчуючи тими випадками, коли РС знову й знову викликає значні зміни якості життя і втрату здатності працювати або брати участь у тих чи інших видах соціальної діяльності та дозвілля. Процес прийняття діагнозу є першим кроком на шляху до того, як адаптуватися до цих змін та рухатися вперед. При цьому природній процес переживань та прийняття діагнозу слід відрізняти від стану депресії, яка є більш стійкою та тривалою, заважає концентруватися на виконанні повсякденних завдань та отримувати задоволення від результатів своєї діяльності, а також погано піддається корекції за допомогою звичайної емоційної підтримки та участі у групах самопомочі.

Найбільш типові емоційні зміни при РС включають:

  • Переживання (та смуток): природні реакції на зміни та/чи втрати, спричинені РС.
  • Хвилювання, страх, зміни настрою, роздратованість та тривожність: природні реакції, пов’язані з непрогнозованим перебігом захворювання.
  • Депресія: один з найчастіших симптомів РС.

Депресія, постійна тривожність та вкрай виражена роздратованість дуже часто зустрічаються у людей з РС і так само потребують лікування, як і фізичні симптоми захворювання. Хронічний стрес послаблює імунну систему та підвищує ризик розвитку низки захворювань, включаючи хворобу серця, цукровий діабет та депресію.

При РС можуть відбуватися різкі, зазвичай непрогнозовані зміни настрою та роздратованість. Члени родини хворого можуть скаржитися на часті спалахи гніву та роздратованості. Незалежно від причини, емоційна лабільність може бути найбільш проблематичним аспектом РС з точки зору сімейних відносин, і в цьому плані важливим є сімейне консультування родини хворого психотерапевтом. Якщо причиною перепадів настрою є депресія, оптимальною терапією є призначення антидепресантів. При тяжких перепадах настрою та емоційних спалахах може бути корисним призначення так званих «стабілізаторів настрою» (зокрема, вальпроєвої кислоті у низьких дозах).

Інколи РС може викликати неадекватну поведінку, зокрема - сексуальну розгальмованість. Вважається, що цей тип поведінки частково є наслідком зумовленого РС ураження нормальних інгібіторних функцій головного мозку та пов’язаний із когнітивною дисфункцією. Така поведінка зазвичай знаходиться поза зоною контролю людини та не є ознакою її моральної слабкості чи соціопатичних тенденцій. Лікування проблеми неадекватної поведінки є комплексним. Особі з РС може знадобитись призначення психотропних препаратів та медичне спостереження, в ряді випадків – у поєднанні з психотерапією. Членам родини такої людини може знадобитись психологічна підтримка, оскільки така поведінка може бути шокуючою.

Проблеми з ходою

Труднощі при ході — одна з най частих причин обмеження рухливості пацієнтів з РС. Вони можуть бути пов’язані з кількома факторами:

  • Спастичність: напруження м’язів або спастичність можуть негативно позначатися на ході. У лікуванні спастичності зазвичай ефективні вправи на розтягнення та протиспастичні лікарські засоби, такі як баклофен або тізанідін.
  • Проблеми з утриманням рівноваги: в типових випадках призводять до формування «п’яної» ходи (атаксія). Люди з тяжкою атаксією мають користуватися допоміжними пристроями. Непрямий вплив на здатність утримувати рівновагу також чинять спастичність та стомлюваність.
  • Сенсорний дефіцит: деякі люди з РС мають настільки тяжке оніміння стоп, що вони не відчувають їх на підлозі та не усвідомлюють, де саме вони знаходяться. Це називається сенсорною атаксією.
  • Стомлюваність: багато людей починають відчувати посилення проблем з ходою при втомі.
  • Слабкість: м’язова слабкість може викликати такі проблеми, як «синдром звислої стопи», компенсаторні типи ходи (наприклад, піднімання п’яти більш сильної ноги для того, щоб полегшити пересування слабшої ноги), ходу від стегна, нахилення тулубу вперед тощо. Слабкість в обох ногах позначається терміном «парапарез», в одній нозі – «монопарез». Слабкість в ногах може бути частково компенсована використанням певних допоміжних пристроїв, таких як тростини та ходунки.

Згідно з даними проведених у декількох країнах досліджень, близько 50-70% людей з РС повідомляли про випадки падіння протягом останніх 2-6 місяців. Близько 30% цих осіб повідомляли про багаторазові падіння, що супроводжувалися тілесними пошкодженнями. Підвищення спроможності людини ходити комфортно та безпечно, попереджаючи падіння, має вирішальне значення. Окрім того, що падіння можуть призводити до травм, час, що необхідний для відновлення при переломах кісток та після імобілізації, може поглибити проблеми з пересуванням та зменшити можливість до незалежного існування.

Люди з РС зазвичай падають у себе вдома або недалеко від дому – як правило, виконуючи звичайні дії, такі як купання, приготування їжі або прогулянки. Фактори ризику падінь є складними та включають:

  • Незадовільне утримання рівноваги та сповільнену ходу
  • Знижену пропріорецепцію (відчуття того, де знаходяться частини тіла в просторі)
  • Невірне застосування допоміжних пристроїв або використання невірно обраних пристроїв
  • Прийом лікарських засобів, що впливають на нервову систему (зокрема, на передачу нервових імпульсів)

Для зниження ризику падінь пацієнту можуть бути надані наступні загальні рекомендації:

  • Носити зручне взуття на низьких підборах.
  • Постійне усвідомлення того, куди ви йдете. Наприклад, слід уникати ходи по тільки що вимитій підлозі.
  • Зробіть свою оселю безпечною. Тримайте у чистоті зони, якими ви ходите. Приберіть з дороги електричні шнури та телефонні проводи. Позбавтеся килимів.

Спастичність

Відноситься до відчуття скутості та широкого діапазону мимовільних м’язових спазмів; може виникати в будь-якій кінцівці, але найчастіше – в ногах.

Проблеми з зором

Проблеми з зором є першим симптомом у багатьох людей з РС. На щастя, багато асоційованих з РС проблем із зором мають задовільний прогноз в плані відновлення. Проте люди з порушеннями зору у вигляді помутніння зору, недостатньою контрастністю та порушеннями розпізнавання кольорів та болем в очних яблуках при рухах підлягають негайному обстеженню.

Зорові симптоми, які виникають при РС, можуть бути наслідком невриту зорового нерву — запалення зорового нерву — або уражень вздовж нервових шляхів, що контролюють рухи очей та зорову координацію. Неврит зорового нерву може призводити до помутніння зору або врати зору (сліпоти) на одне око. В центрі поля зору може виникати скотома або темна пляма. Неврит зорового нерву майже завжди проходить самостійно, і у пацієнтів відзначається задовільне відновлення зорової функції. Дослідження свідчать про те, що корисним може бути лікування шляхом внутрішньовенного введення метілпреднізолону, за яким інколи слідує курс терапії пероральними кортикостероїдами з поступовим зниженням їх дози.

Ністагм, або неконтрольовані горизонтальні чи вертикальні рухи очей, може бути легким (виникає тільки при погляді вбік) або тяжким, що призводить до порушення функції зору. Повідомлялося про успішне застосування деяких препаратів та спеціальних призм у лікування зорових порушень, зумовлених ністагмом та пов’язаним розладом руху очей – опсоклонусом, що спричинює «стрибаючий зір».

Диплопія (двоїння у очах) виникає тоді, коли пара м’язів, що контролюють певні рухи очей, не мають досконалої координації через слабкість одного з них або одразу обох. Коли зображення не «зливається» належним чином, людина бачить хибне подвійне зображення. Диплопія може посилюватися при втомі та при надмірному навантаженні на очі (наприклад, при тривалому читанні та роботі за комп’ютером), а після відпочинку – слабшає. Тому періодично рекомендується давати очам відпочинок протягом дня.

Диплопія зазвичай проходить без лікування. В деяких випадках може допомогти короткий курс кортикостероїдів. Оклюзія одного ока також може бути корисною при управлінні автомобілем або при виконанні інших коротких завдань, проте не рекомендується до застосування протягом тривалих періодів часу, оскільки це сповільнить здатність головного мозку пристосовуватися до цієї проблеми. Спеціальні лінзи рекомендують рідко, оскільки симптом має тенденцію бути транзиторними.

Дисфункція сечового міхура

Дисфункція сечового міхура виникає як мінімум у 80% людей з РС; це відбувається внаслідок блокування або затримки передачі нервових імпульсів в зонах ЦНС, що контролюють сечовий міхур та сфінктери сечовивідних шляхів. Спастичний (гіперактивний) сечовий міхур, що не здатний втримати нормальну кількість сечі, або сечовий міхур, який не спорожнюється належним чином (в ньому залишається певна кількість сечі), можуть викликати наступні симптоми:

  • Часте сечовипускання та/або імперативні позиви до сечовипускання
  • Утруднений початок акту сечовипускання
  • Часте сечовипускання вночі (ніктурія)
  • Нетримання сечі
  • Нездатність повністю спорожнити сечовий міхур

Нормальне функціонування сечового міхура має вирішальне значення для довготривалого збереження здоров’я нирок, профілактики інфекцій, особистої незалежності, впевненості у собі та загальної якості життя людини. За відсутності належного лікування проблеми з сечовим міхуром можуть спричинити:

  • Погіршення інших симптомів РС, таких як слабкість та спастичність
  • Рецидивуючі інфекції верхніх та нижніх сечових шляхів, формування каменів у нирках
  • Проблеми з виконанням робочих та домашніх справ, а також із соціальною активністю
  • Втрату незалежності, зниження самооцінки та впевненості у собі

Раннє медичне обстеження є важливим для визначення причини появи симптомів з боку сечового міхура та вибору належної стратегії лікування. В найбільш тяжких випадках за відсутності лікування проблеми з сечовипусканням можуть призвести до інфікування сечових шляхів з подальшим розвитком уросепсису, що може становити загрозу для життя.

Симптоми з боку сечового міхура зазвичай коригують комплексно – із застосуванням змін стилю життя, лікарських засобів, фізіотерапії та/або стимуляції нервів.

Зміни стилю життя можуть включати:

  • Зміни раціону харчування,
  • Адекватне споживання рідини – за декілька годин до сну,
  • Тренування сечового міхура або сплановане його спорожнення.

У теперішній час існує багато лікарських засобів, які здатні полегшити симптоми дисфункція сечового міхура, що має місце при РС. Вони призначаються лікарем після ретельного лабораторно-інструментального обстеження. Фізіотерапія тазового дна (що часто призначається з приводу симптомів спастичного чи гіперактивного сечового міхура) впливає на групу м’язів, прикріплених до тазової кістки та крижів, які контролюють функцію сечового міхура та кишечнику. Терапія використовує біологічний зворотній зв’язок, нейром’язову стимуляцію та щодення виконання певних вправ вдома, а працює шляхом укріплення м’язів тазового дна, покращення м’язового контролю та стимуляції міорелаксації при потребі здійснити сечовипускання.

На фоні черезшкірної стимуляції великогомілкового нерву (ЧСВН) (з приводу симптомів гіперактивного чи спастичного сечового міхура) протягом 30 хвилин на тиждень зменшує частоту сечовипускання, частоту нічного сечовипускання та нетримання сечі.

Інтермітуюча самокатетерізація (ІСК) сечового міхура може бути рекомендована при труднощах з його спорожненням. При ІСК невелика трубка (катетер) вставляється в уретру з метою спорожнення сечового міхура та потім виймається. ІСК один або більше разів на добу може допомогти у контролюванні протікання сечі, імперативних позивів, частого сечовипускання та нічного сечовипускання у людей, котрі не можуть самостійно повністю спорожнити сечовий міхур.

Корисні поради для пацієнтів з РС, які мають дисфункцію сечового міхура:

  • Плануйте часті зупинки.
  • Використовуйте гігієнічні засоби захисту, зокрема прокладки (особливо у ситуаціях, коли негайний доступ до туалету може бути утруднений – наприклад, у літаку).
  • Обирайте одяг, який легко зняти – наприклад, брюки з еластичними поясами або застібками на липучках.
  • Майте при собі рюкзак або сумку зі змінним одягом та всіма предметами, які можуть вам знадобитися (спідня білизна, серветки, прокладки, паперові рушники, катетери тощо).

Проблеми з боку кишечника

Дисфункція товстої кишки може викликати значний дискомфорт та посилювати інші симптоми РС, такі як спастичність та дисфункція сечового міхура. Запор, втрата контролю над функцією кишечнику та діарея – саме ці проблеми з боку кишечнику можуть виникати при РС. Причини виникнення запору включають:

  • Недостатнє споживання рідини,
  • Знижена фізична активність та мобільність
  • Знижена або сповільнена перистальтика кишечнику (рух вмісту по тонкому кишечнику).
  • Певні лікарські засоби, такі як антидепресанти та препарати, що використовуються для контролю симптомів з боку сечового міхура, також можуть спричинити запор.

Втрата контролю над функцією кишечнику при РС може мати неврологічну природу (або пов’язану з запором) та має бути оцінена лікарем.

Лікар може допомогти скласти ефективну програму покращення функції кишечнику. Інколи може знадобитися консультація гастроентеролога – лікаря, який спеціалізується на проблемах зі шлунком та кишечником.

Регулярність спорожнення кишечника зазвичай може бути підтримана шляхом слідування наступним декільком простим рекомендаціям:

  • Пити адекватну кількість рідини — як мінімум 6-8 стаканів рідини щодня.
  • Включайте в свій раціон багато клітковини. Харчові волокна можуть надходити зі свіжих фруктів та овочів, цільнозернового хлібу та каш, а також харчових добавок, таких як препарати псиліуму у вигляді порошку.
  • Підтримуйте свою фізичну активність.
  • Встановіть регулярний час та графік спорожнення кишечнику.
  • Обговоріть з лікарем можливість застосування таких засобів, як пом’якшувальні послаблюючі, клізми, супозиторії або ручна стимуляція. Для того, щоб оцінити ефективність цих засобів, може знадобитися кілька тижнів. Зазвичай не рекомендується постійне або регулярне застосування послаблюючих препаратів.

Когнітивні зміни

Когнітивні функції відносяться до високорівневих функцій головного мозку, що включають здатність навчатися та запам’ятовувати інформацію, організовувати свою діяльність, планувати її та вирішувати проблеми, концентрувати, утримувати та зміщувати увагу, розуміти та використовувати мову, вірно сприймати оточуюче середовище та виконувати розрахунки.

Когнітивна дисфункція є типовою при РС — ці проблеми виникають більш ніж у половини хворих. У деяких з них вона може бути першим симптомом РС. При РС більш ймовірним є ураження наступних функцій:

  • Обробка інформації
  • Пам’ять
  • Увага та концентрація
  • Виконавчі функції (планування та розстановка пріоритетів)
  • Візуально-просторові функції (візуальне сприйняття та конструктивні здібності)
  • Вільне користування словом

У більшості людей зміни когнітивних функцій є легкими; у незначної частки пацієнтів когнітивна дисфункція є більш істотною проблемою. Більшість людей, які відзначають зміни когнітивної функції, можуть успішно використовувати компенсаторні стратегії та інструменти. Однак когнітивна дисфункція є однією з основних причин раннього звільнення з роботи. В дуже рідкісних випадках когнітивна дисфункція стає настільки тяжкою, що людина втрачає можливість незалежного функціонування.

Когнітивні проблеми слабко пов’язані з іншими характеристиками хвороби – це означає, що людина, яка майже не має фізичних обмежень, може мати значне когнітивне порушення, тоді як людина з фізичною інвалідністю може мати інтактну когнітивну сферу.

  • Зміни можуть виникати в будь-який момент часу — навіть як перший симптом РС — але частіше відзначаються на пізніх стадіях захворювання.
  • Когнітивна функція корелює з кількістю уражень та розміром вогнищ ураження на МРТ, а також з атрофією головного мозку.
  • Когнітивна дисфункція більш ймовірна при прогресуючому РС.
  • Виникнення проявів когнітивної дисфункції (перших ознак чи нових змін) більш ймовірно під час загострення.
  • Когнітивні зміни зазвичай повільно прогресують; не слід очікувати значного покращення.

Раннє розпізнавання, оцінка та лікування когнітивної дисфункція при РС є вкрай важливими, оскільки когнітивні зміни, поряд зі стомлюваністю, можуть істотно впливати на якість життя, взаємовідносини, активність та трудову діяльність. Перші ознаки когнітивної дисфункція можуть бути ледь помітними – першою їх помічає сама людина з РС або члени її родини чи колеги. До них належать:

  • Труднощі з підбором вірних слів
  • Труднощі зі згадуванням того, що робити на роботі та під час щоденних рутинних справ вдома
  • Труднощі з прийняттям рішень та висловлюванням думок
  • Неможливість вчасно виконувати завдання та слідкувати за змістом розмови
  • Труднощі з виконанням роботи
  • Труднощі з навчанням в школі, включаючи зниження оцінок та соціальні проблеми

На основі результатів тестів з оцінки когнітивних функцій може бути рекомендований план когнітивної реабілітації, яка включає відновлювальну та компенсаторну активність.

Відновлювальна активність може включати навчання та вправи на запам’ятовування:

  • Поєднуйте засоби навчання: у вас буде більше шансів згадати що-небудь, якщо ви «побачите, скажете, почуєте, напишете, зробите». Це може вимагати додаткового часу і це нормально.
  • Повторіть та перевірте: повторіть те,що ви чуєте та переконайтеся, що це вірно; це допоможе покращити вашу пам’ять та увагу.
  • Повторення: повторюйте інформацію через певні проміжки часу, щоб покращити вашу здатність її зберігати.
  • Створюйте асоціації: використовуйте додаткові засоби пам’яті. Наприклад, щоб запам’ятати ім’я людини, яку ви тільки що зустріли, зв’яжіть його ім’я з другом або членом родини з таким самим ім’ям та з місцем, кольором або подією, які «звучать» як нове ім’я.

Компенсаційні дії, які допомагають компенсувати функції, що більш не працюють, можуть включати:

  • Консолідація та централізація! Виділіть одне місце в домі, де ви будете зберігати всі носії інформації. Користуйтеся календарем, поштою, рахунками, телефонними повідомленнями, які знаходяться на одному пристрої. Зберігайте гаманець, ключі та важливі документи в одному місці.
  • План: майте достатньо великий календар для того, щоб відображати всі зустрічі, заходи та нагадування. Рядом з ним тримайте ручки/маркери. Як варіант – використовуйте комп’ютерну програму, яка буде нагадувати про необхідність виконання рутинних завдань (синхронізуйте її з мобільними пристроями).
  • Запис: можна записувати перелік справ на цифровий диктофон, доступний на багатьох моделях телефонів.
  • Нагадування: використовуйте контрольні переліки, будильник на годиннику або телефоні та ін.
  • Нівелюйте вплив факторів, що вас відволікають. Вимкніть телевізор, музику та всі включені прилади у той час, як говорите з кимось особисто чи по телефону. Фонові візуальні та звукові шуми можуть ускладнювати процес навчання чи запам’ятовування.
  • Зробіть перерву, якщо вам складно зосередитися.
  • Робіть одну річ за один раз. Намагайтеся не переключатися з однієї теми/задачі на іншу.

Депресія

«Депресія» - це термін, який часто застосовується для позначення широкого спектру емоційних станів, що варіюють від зниженого настрою протягом декількох годин протягом певного дня до тяжкої клінічної депресії, яка може тривати кілька місяців.

Депресія в її різних формах є одним з найбільш частих симптомів РС. Фактично дослідження свідчать про те, що клінічна депресія – найбільш тяжка форма депресії – більш часто діагностується у осіб з РС, ніж в загальній популяції або при багатьох інших хронічних захворюваннях. При цьому депресія так само часто зустрічається при інших імуно-опосередкованих, нейрозапальних захворюваннях (таких як ревматоїдний артрит та запальні захворювання кишечнику) – це свідчить про те, що запалення вносить свій внесок в розвиток депресії при цих патологічних станах.

Депресія заслуговує на таке ж саме ретельне обстеження та лікування, як і будь-який інший симптом РС.

  • Депресія може виникнути у будь-якої особи з РС, в будь-який момент часу.
  • Депресія не свідчить про слабкість характеру та не має розглядатися як щось принизливе, що слід приховувати.
  • Людина не може контролювати або попереджувати депресію силою своєї волі.

За відсутності лікування депресія знижує якість життя та погіршує інші симптоми (такі як втомлюваність, біль, когнітивні зміни), а також може загрожувати життю. У той час як природа депресії при РС повністю не з’ясована, відомо, що її виникненню сприяють кілька факторів:

  • Реакція на складні життєві ситуації та стреси: легко зрозуміти, як діагноз РС може викликати депресію.
  • Багато «перехідних» моментів: після встановлення діагнозу, під час загострення або при значній зміні функціональних можливостей.
  • Внаслідок самого РС як такого: коли РС вражає ділянки головного мозку, відповідальні за вираження емоцій та їх контроль, це може призводити до цілої низки поведінкових змін.
  • Асоційовані з РС зміни в імунній та/або нейроендокринній системі: є певні докази того, що зміни настрою супроводжуються змінами імунних параметрів.
  • Побічні ефекти деяких лікарських засобів, таких як кортикостероїди, що можуть призначатися для лікування загострень РС. Також є дані про те, що препарати інтерферону можуть виступати тригерами депресії або погіршувати її перебіг.

Тяжка депресія може загрожувати життю, оскільки її перебіг може характеризуватися суїцидальними намірами.

Стикаючись з діагнозом РС, люди можуть приділяти увагу переважно фізичному здоров’ю, ігноруючи емоційне здоров’я – яке насправді є невід’ємною складовою загального здоров’я та благополуччя.

Впоратися з життєвими труднощами (РС та/або депресією, якщо вона вникає) може бути дуже складно. Є кілька загальних рекомендацій, які можуть допомогти пацієнту:

  • Щодня виконуйте фізичні вправи.
  • Зменшіть вплив стресу на ваше життя, і намагайтеся ставитися дл всього більш спокійно. Спробуйте дихальні вправи та медитацію.
  • Підтримуйте свої соціальні контакти. Телефонуйте друзям. Долучайтеся до груп підтримки. Проводьте час з родиною.
  • Регулярно контактуйте зі своїм лікарем.
  • Визнавайте свої почуття. Записуйте їх у щоденник. Складіть перелік стресорних факторів, щоб трохи рідше про них думати.
  • Не вживайте речовин, здатних викликати залежність, таких як алкоголь.

Слід відрізняти епізоди поганого настрою, що час від часу виникають майже у кожної людини, від так званої клінічної депресії, за якою симптоми тривають як мінімум протягом 2-х тижнів, а інколи – кількох місяців. Це серйозна патологія, лікуванням якої займаються психіатри; перебіг клінічної депресії супроводжується так званими «великими депресивними епізодами». Її симптоми:

  • Туга та/або роздратованість
  • Втрата інтересу до щоденних справ або відсутність задоволення від їх виконання
  • Втрата або посилення апетиту
  • Порушення сну – безсоння або надмірна сонливість
  • Ажитація або навпаки сповільнена поведінка
  • Стомлюваність
  • Відчуття меншовартості або провини
  • Проблеми з мисленням чи концентрацією
  • Постійні думки про смерть або суїцид

Для лікування депресії та попередження її поглиблення зазвичай необхідна психотерапія та/або призначення антидепресантів. Групи підтримки можуть надати певну допомогу при легких формах депресії, проте вони неефективні у лікуванні тяжкої клінічної депресії. У теперішній час доступно декілька препаратів з групи антидепресантів, які можуть застосовуватися під наглядом лікаря. Відповідь на них може бути досить варіабельною, і в деяких випадках може знадобитися спробувати різні препарати у різних дозах, аби підібрати оптимальне ефективне лікування.

Симптоми РС
Популярні матеріали
Особисті історії
Історія Катерини Стандартюк

Катерина Стандартюк розповідає про свою історію життя з розсіяним склерозом. Неправильний початковий діагноз, стрімке погіршення стану, б... Читати далі ...

Історія Дмитра Поліщука

Мне 29 лет и у меня рассеянный склероз. Этот диагноз мне поставили в 2017 году. Проявился он онемением головы, с ощущением как будто меня... Читати далі ...

Історія Євгена Бочкарьова

Я болею рассеяным склерозом на протяжении 7 лет. Симптоматика рассеяного склероза началась в возрасте где-то 20 лет. Немели пальцы, была... Читати далі ...