| |
для людей з вадами зору

Вивчення головного мозку допомагає визначити особливості перебігу розсіяного склерозу

Іноді, щоб пізнати майбутнє, потрібно кинути погляд в минуле.

Ми можемо передбачити, що станеться з мозком пацієнта, що страждає на розсіяний склероз (РС), якщо ретроспективно вивчимо зміни у цьому головному відділі центральної нервової системи (ЦНС).

Порівняно з іншими вищими тваринами з ряду приматів у людей помітно більші голови. Це одна з причин того, чому потомство у людей, тобто новонароджені діти, повинні з’являтися на світ задовго до досягнення зрілості мозку – інакше під час пологів вони не зможуть пройти через родові шляхи матері.

В антропології, коли дослідник отримує череп людини і йому потрібно визначити, яким був об’єм її мозку, він просто заповнює порожнину черепа певною рідкою речовиною, а потім вимірює об’єм рідини. Об’єм всередині черепа дорослої людини є показником найбільшого розміру мозку, досягнутого протягом життя.

Високопольні МРТ-сканери (в ідеалі з напруженістю поля 1,5 або 3 Тесла) разом з математичними комп’ютерними алгоритмами можуть виконувати роботу працьовитого антрополога, і до того ж МРТ, звичайно, є більш безпечним способом при дослідженні мозку живої людини (пацієнта), ніж наповнення черепа рідиною.

Резерв мозкової тканини (МПМПЖ)

Використовуючи послідовність знімків МРТ з високою роздільною здатністю, лікар може виміряти об’єм всієї внутрішньочерепної порожнини (черепа), а також визначити розмір (об’єм) мозку.

Повнорозмірний мозок буде займати всю внутрішньочерепну порожнину; це явище має назву «максимальний приріст мозку протягом усього життя» (МПМПЖ). Якщо мозок втрачає частину своїх клітин і нервових волокон, його обсяг зменшиться в порівнянні з повнорозмірним МПМПЖ. Після досягнення показника повнорозмірного мозку людина зазвичай щорічно втрачає його певний об’єм (≈ 0,4%). Швидкість втрати тканин мозку прискорюється при багатьох неврологічних захворюваннях, і РС є класичним прикладом цього.

Показник МПМПЖ і його зміни є дуже інформативними, і такі дані можна застосовувати при визначенні методів індивідуального лікування РС. Автори одного з досліджень довели, що пацієнти з РС, які мали більший МПМПЖ, здатні краще переносити когнітивне погіршення порівняно з хворими з нижчими показниками МПМПЖ. Більший МПМПЖ вказує на більшу кількість тканин мозку, які можуть компенсувати пошкодження, перш ніж вони самі зазнають непоправної шкоди.

Ця концепція називається «резерв тканин мозку» за аналогією до терміну «когнітивний резерв», який відображає багаті інтелектуальні досягнення кожної людини. Обидва резерви допомагають людям протистояти будь-якому дегенеративному чи руйнівному процесу, який може відбутися в мозку.

Інтелектуальне збагачення у пацієнтів з РС забезпечує уповільнення погіршення когнітивної функції, подібний до більшого МПМПЖ, про що повідомляють автори того ж дослідження.

У клінічній практиці, якщо лікар зможе отримати достовірну оцінку МПМПЖ на ранній стадії, зразу після встановлення діагнозу, він матиме змогу призначити спеціалізовану терапію тим пацієнтам, у яких ризик когнітивних порушень є підвищений.

Об’єм мозку на початку РС як фактор прогнозування перебігу хвороби

Але існує ще один дуже вражаючий момент стосовно МПМПЖ. Використовуючи показник МПМПЖ, можна порівняти об’єм мозку пацієнта на даний момент з найбільшим об’ємом його мозку у минулому, коли мозок займав всю порожнину черепа.

Тепер лікарі знають, що пошкодження ЦНС у пацієнтів з РС починаються ще задовго до появи перших симптомів, і на момент підтвердження діагнозу РС, мозок вже зазнавав зміни об’єму протягом років.

Порівняння об’єму мозку при діагностиці РС та його МПМПЖ може дати уявлення про те, наскільки швидко/важко відбувалося пошкодження РС протягом періоду, що передував діагностиці.

Хоча насправді на ступінь такої атрофії можуть впливати й інші фактори, такі як токсини навколишнього середовища або куріння (серед багатьох інших), можна, втім, стверджувати, що, якщо атрофія мозку є значною, то відбувається втрата тканинного резерву і, ймовірно, зменшення здатності компенсувати подальші пошкодження, викликані РС. Таке явище має насторожити лікаря і стати підставою для призначення ефективної терапії у цій групі пацієнтів.

Наявність атрофії мозку при першому прояві РС завжди асоціювалася з погіршенням результатів лікування в довгостроковій перспективі, з погіршенням прогнозу.

Пацієнти з РС, у яких протягом першого року після діагностики РС спостерігалася більша втрата об’єму мозку, мають гірші результати порівняно з іншими.

Отже, дійсно, ми можемо просто заглянути в майбутнє, детально вивчивши минуле.

Чому вимірювання обсягу мозку наразі не є загальноприйнятою процедурою?

Існує багато проблем технічного та ресурсного характеру, які роблять цю процедуру малодоступною, крім того існує одна велика концептуальна складність, яка все ще залишається невирішеною.

Річ у тім, що в медицині й досі немає універсальних еталонних значень того, що є нормальним, а що ненормальним в показниках об’єму мозку. Іншими словами, важко порівнювати один мозок з іншим.

Об’єм мозку помітно відрізняється у різних людей, у жителів різних географічних регіонів, серед різних етнічних груп і навіть для однієї людини (наприклад, обсяг мозку у однієї і тієї ж людини до і після вживання великої кількості води буде різним).

Більшість досліджень нейровізуалізації зосереджується на порівнянні об’єму мозку пацієнта з таким показниками надалі, отриманими у процесі спостереження пацієнта. Так, наприклад, проводять два сканування мозку з інтервалом в один рік, а потім обчислюють швидкість зміни об’єму між двома скануваннями. Отриманий результат має назву «процентний показник зміни обсягу мозку» (ППЗОМ), і наразі він, безумовно, є найбільш надійнішим способом вимірювання зміни об’єму мозку.

Якщо порівняти розмір мозку пацієнта, що страждає на РС, на теперішній час з його МПМПЖ (показник у минулому), лікарі зможуть отримати уявлення про агресивність пошкодження РС на індивідуальному рівні і відповідно раніше почати адекватну терапію захворювання.

Джерело:

https://multiple-sclerosis-research.org/2021/08/brain-footprints-tell-us-which-way-did-it-go/

Діагностика РС
Популярні матеріали
Особисті історії
Історія Тараса

Історія Тараса - це про неймовірну силу волі та нагадування, що ніколи не можна здаватися.

Читати далі ...
Історія Наталії

Хворію я з 2020 року. Як пам'ятаю 25 вересня я перестала відчувати пів свого тіла. Я почала втрачати силу з лівої сторони і потроху перес... Читати далі ...

Історія Катерини Стандартюк

Катерина Стандартюк розповідає про свою історію життя з розсіяним склерозом. Неправильний початковий діагноз, стрімке погіршення стану, б... Читати далі ...