Експерти ВООЗ повідомляють, що зараз у світі нараховується близько 2,8 мільйона людей, які страждають на розсіяний склероз (РС). Магнітно-резонансна томографія (МРТ) – це діагностичний інструмент, який пропонує наразі найчутливіший неінвазивний спосіб зображення головного мозку, спинного мозку та інших ділянок тіла. Це найкращий метод візуалізації, який допомагає встановити діагноз РС і контролювати перебіг захворювання. МРТ дозволяє візуалізувати та визначити набагато більше властивостей розсіяного склерозу.
Принципи застосування МРТ при РС
На відміну від комп’ютерної томографії (КТ) або звичайного рентгену, МРТ не використовує іонізуюче випромінювання. Натомість під час МРТ застосовуються магнітні поля та радіохвилі з метою вимірювання відносного вмісту води в тканинах організму – як у нормальних тканинах, так і в патологічних. МРТ працює наступним чином:
- Дуже сильне магнітне поле змушує невеликий відсоток протонів водню в молекулах води вишиковуватися в напрямку магнітного поля. Відсоток «вишикуваних» протонів не є значним, але він достатньо великий, щоб забезпечити сильний сигнал для візуалізації.
- Після того, як протони водню вишикувалися, радіохвилі та деякі додаткові, але слабші магнітні поля використовуються, щоб вибити їх із лінії шикування.
- Коли дія радіохвиль припиняється, протони повертаються в лінію. Під час цього процесу протони випускають резонансні сигнали, які передаються на комп’ютер, аналізуються та перетворюються на зображення.
Оскільки шар мієліну, який захищає волокна нервових клітин, значною мірою складається з жирів, він відштовхує воду. У тих ділянках, де мієлін був пошкоджений РС, жир видаляється. Після того, як жир зник, ділянка утримує більше води, і це добре видно на МРТ.
Особливості процедури МРТ при РС
Діагностика РС
Оскільки МРТ здатна виявляти демієлінізацію центральної нервової системи, вона є потужним інструментом, який допомагає встановити діагноз РС. Проте, варто пам’ятати про деякі моменти, як-от:
- Через те, що багато уражень РС, які видно на МРТ, можуть бути дуже невеликими, спричиняти дуже незначні пошкодження або мозок здатний до певної міри компенсувати їх, не завжди можливо встановити конкретну кореляцію між тим, що видно на МРТ, і клінічними ознаками та симптомами, які спостерігаються у пацієнта. Нерідко причиною появи ознак та симптомів РС стають ураження менших ділянок, таких як стовбур головного мозку, спинний мозок або зоровий нерв.
- Крім того, з віком (після 50 років) на МРТ у здорових людей часто спостерігаються невеликі ділянки, які нагадують РС, але які насправді пов’язані з процесом старіння. Крім того, люди, у яких діагностований мігренозний головний біль, можуть мати на знімках МРТ аномальні ділянки, які іноді схожі на ураження РС.
Клінічно ізольований синдром (КІС)
МРТ є особливо інформативною при діагностуванні у пацієнтів, у яких був один напад демієлінізації, що вказує на РС. Такий напад має назву «клінічно ізольований синдром» (КІС).
- Кількість уражень на початковій МРТ головного (або спинного) мозку може допомогти лікареві визначити ризик розвитку другого нападу (і, отже, «клінічно визначеного РС») у майбутньому. Наукові дослідження засвідчили, що деякі методи лікування РС відстрочують появу другого епізоду симптоматичної демієлінізації у людей із КІС.
- МРТ також можна використовувати для виявлення другої неврологічної події в людини, яка не має додаткових симптомів, таким чином допомагаючи підтвердити діагноз РС якомога раніше.
Стеження за перебігом хвороби
Після чіткого встановлення діагнозу РС додаткові МРТ-сканування з діагностичною метою не потрібні. Проте, подальші сканування важливі для спостереження за прогресуванням захворювання та прийняття рішень щодо лікування. Наприклад, лікар може розглянути активність захворювання на МРТ-знімках, а також клінічні симптоми й рецидиви, щоб визначити, чи є ефективним поточне лікування, чи, може, потрібно розглянути зміни у методах терапії.
Також існують й інші можливі приводи для використання МРТ при РС, як-от:
- дослідження атрофії мозку;
- МРТ для моніторингу побічних ефектів, пов'язаних з лікуванням.
Особливості різних типів МРТ, які застосовуються при РС
При РС використовуються різні типи МРТ. Іноді під час МРТ у вену вводять гадоліній, контрастну речовину, щоб допомогти виявити ділянки нового запалення. Гадоліній зазвичай не може пройти через гематоенцефалічний бар’єр (спеціалізовані клітини стінки кровоносних судин навколо головного та спинного мозку, які перешкоджають проникненню речовин із кровотоку в центральну нервову систему). Однак, коли є активне запалення, гематоенцефалічний бар’єр порушується, і гадоліній може проникнути та висвітлити запалені ділянки. Найпоширеніші методи МРТ, які використовуються при РС, включають наступне:
- T-1, зважений без гадолінію, – може показувати темні ділянки (гіпоінтенсивність), які, як вважають учені, вказують на ділянки постійного пошкодження нерва.
- T-1, зважений гадолінієм, – може показувати яскраві ділянки (посилення уражень), які вказують на зони активного запалення.
- T-2 зважений – показує загальний тягар захворювання або навантаження уражень (що означає загальну кількість уражень, як старих, так і нових).
- FLAIR1 (відновлення інверсії сигналу, ослабленого спинномозковою рідиною) – показує активність РС, зменшуючи вплив спинномозкової рідини на якість зображення.
Візуалізація спинного мозку може виявити патологію в ньому. Цей підхід також може допомогти встановити діагноз РС, продемонструвавши, що пошкодження відбулося в різних частинах центральної нервової системи (поширення в просторі) у різні моменти часу (поширення в часі). Також корисно визначати можливу активність РС, коли симптоми вказують на проблему в спинному мозку.
Чи шкідливі контрастні речовини
Контрастні речовини для внутрішньовенного введення, які найчастіше застосовуються, створені на основі хімічної сполуки гадолінію (Gd). Загалом ці засоби виявилися безпечнішими, ніж йодовмісні контрастні речовини, які використовуються в рентгенівській радіографії або КТ. Анафілактоїдні реакції зустрічаються рідко, і виникають приблизно у 0,03-0,1% випадків.
Контрастні речовини можна вводити внутрішньовенно для покращення візуалізації кровоносних судин, пухлин або запалення у випадку РС. Контрастні речовини зазвичай застосовуються у пацієнтів з РС, щоб допомогти визначити, чи є в них активне прогресування захворювання. На відміну від комп’ютерної томографії (КТ), МРТ не використовує іонізуючого випромінювання та, у більшості випадків, є цілком безпечною процедурою. Однак, сильні магнітні поля та радіоімпульси можуть впливати на металеві імплантати, в тому числі кохлеарні імплантати й кардіостимулятори. У випадку з кардіостимуляторами, результати іноді можуть бути летальними, тому пацієнти з такими імплантатами зазвичай ніколи не отримують направлення на МРТ.
МРТ використовується для зображення кожної частини тіла та є особливо інформативною для тканин із великою кількістю ядер водню і невеликим контрастом щільності, таких як мозок, спинний мозок, м’язи, сполучна тканина та більшість пухлин.
Протипоказання для проведення МРТ
Кардіостимулятори зазвичай вважаються абсолютним протипоказанням для проведення МРТ, хоча свого часу були розроблені вузькоспеціалізовані протоколи, щоб дозволити сканування у разі встановлення пацієнтові деяких пристроїв стимуляції. Повідомлялося про декілька випадків аритмії або смерті у пацієнтів із кардіостимуляторами, які проходили МРТ-сканування без відповідних запобіжних заходів. Інші електронні імплантати мають різні протипоказання, залежно від технології сканування, властивостей імплантату, протоколів сканування та анатомії зображення.
У випадку кардіостимуляторів, вважається, що ризик полягає, насамперед, у радіочастотній індукції в електродах/дротах стимулятора, що спричиняє невідповідну стимуляцію серця, а не в магнітному полі, яке впливає на сам кардіостимулятор.
Феромагнітні сторонні тіла, такі як металеві фрагменти або металеві імплантати, як-от хірургічні протези та кліпси для аневризм, також є потенційними ризиками, тому аспекти безпеки слід розглядати індивідуально. Взаємодія магнітного та радіочастотного полів із такими об’єктами може призвести до травми внаслідок переміщення об’єкта в магнітному полі, термічного ушкодження від радіочастотного індукційного нагрівання об’єкта або несправності імплантованого пристрою.
МРТ під час вагітності
Наразі немає інформації про будь-який відомий негативний вплив МРТ на плід. Радше навпаки – МРТ дозволяє уникнути використання іонізуючого випромінювання, до якого плід якраз особливо чутливий. Однак, як запобіжний захід, поточні рекомендації радять вагітним жінкам проходити МРТ лише за необхідності. Особливо це стосується першого триместру вагітності, оскільки в цей період відбувається органогенез. Потенційна небезпека МРТ під час вагітності є такою ж, як і для МРТ у загальній популяції, але плід може бути чутливішим до впливу. Крім цього, додаткове занепокоєння виникає через використання контрастних речовин. Відомо, що сполуки гадолінію проникають крізь плаценту та потрапляють до кровотоку плода, тому зазвичай рекомендується уникати їхнього використання.
Висновки
МРТ стала звичним безпечним інструментом для діагностики та моніторингу РС і сприяла значному прогресу у лікуванні РС. Крім того, завдяки своїй безпечності, МРТ набула велетенського значення та є вирішальною для оцінки оптимальної відповіді на лікування або його неефективності, а також є неоціненною для ранньої діагностики прогресуючої мультифокальної лейкоенцефалопатії (ПМЛ2).
Висока чутливість МРТ для оцінювання запальних і нейродегенеративних процесів у головному та спинному мозку зробила її методом для оцінювання пацієнтів із РС, який найчастіше застосовується. Крім того, МРТ стала потужним інструментом для моніторингу лікування, оцінювання безпечності, а також для прогнозування прогресування захворювання. У клінічній практиці за останні кілька десятиліть використання МРТ зросло внаслідок вдосконалення технології, покращення безпечності та підвищення доступності, яка зараз виходить далеко за межі академічних центрів.
Джерела:
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5602172/
https://mrimaster.com/PLAN%20%20Multiple%20sclerosis%20(MS)%20%20protocol.html
https://www.nationalmssociety.org/Symptoms-Diagnosis/Diagnosing-Tools/MRI
1FLAIR – англ. Fluid Attenuated Inversion Recovery (прим. автора).
2ПМЛ – демієлінізуюче захворювання центральної нервової системи, збудником якого є вірус із родини поліомавірусів (прим. автора).
