Люмбальна пункція (ЛП), яка також має назву «спинномозкова пункція», є загальноприйнятою процедурою, що передбачає забір зразків спинномозкової рідини. Даний метод був розроблений видатним німецьким лікарем Генріхом Квінке (Heinrich Irenaeus Quincke) наприкінці XIX століття. Це золотий стандарт діагностичної процедури в діагностиці менінгіту, субарахноїдального крововиливу та деяких неврологічних розладів. Люмбальна пункція також використовується для вимірювання внутрішньочерепного тиску та введення ліків або засобів для діагностики.
Діагностика розсіяного склерозу (РС) часто вимагає великої кількості лабораторних досліджень. Одним із таких важливих діагностичних тестів і є люмбальна пункція. Під час процедури ЛП голка вводиться в нижню частину спини біля основи хребта для отримання зразка спинномозкової рідини (ліквору). Потім цей зразок доставляється в лабораторію і перевіряється на наявність різноманітних речовин, у тому числі кількість різних клітин крові, рівень білка та глюкози, а також антитіла.
Спинномозкова рідина (СМР) — це безбарвна рідина, яка оточує мозок і хребет. Вона виконує функцію подушки для мозку та амортизатора для центральної нервової системи (ЦНС). СМР також видаляє відходи з мозку та допомагає циркуляції різних хімічних сполук і поживних речовин з крові.
При підозрі на РС зразок СМР, отриманий під час люмбальної пункції, досліджується на наявність різних елементів, як-от:
- Лейкоцити. У людини з розсіяним склерозом кількість лейкоцитів у спинномозковій рідині зазвичай у сім разів перевищує норму. Якщо кількість лейкоцитів виявиться навіть ще вищою, це, ймовірно, є наслідком якоїсь інфекції (наприклад, хвороби Лайма), а не РС.
- Нейрофіламенти. Це фрагменти структурної опори, яка оточує аксони нервів. Якщо нейрофіламенти виявляються у спинномозковій рідині, це свідчить про те, що у такої людини мієлін піддається атаці. Якщо у пацієнта з РС після люмбальної пункції буде виявлено менше нейрофіламентів, ніж було раніше, це може бути доказом того, що призначені лікарем препарати хворобомодифікуючої терапії ефективно захищають нерви.
- Олігоклональні смуги. Імунна система виробляє антитіла для боротьби з інфекцією. При РС антитіла долають гематоенцефалічний бар’єр і атакують мієлінову оболонку нервів. Як наслідок, рівень антитіл у спинномозковій рідині людини з РС стає вищим, ніж повинен бути у нормі. Він (рівень антитіл) також буде вищим, ніж рівень антитіл у крові, тому зазвичай одночасно для порівняння проводять аналіз і зразка крові.
Водночас важливо відзначити, що за однією лише люмбальною пункцією неможливо встановити діагноз РС, оскільки спинномозкова рідина людини з цим захворюванням не завжди може бути аномальною. А імунна відповідь, яка сприяє появі певних білків у спинномозковій рідині, може бути спричинена іншими захворюваннями, зокрема вовчаком, вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) або навіть інсультом. Фактично від 5 до 10 відсотків пацієнтів із підтвердженим діагнозом РС не виявляють жодних відхилень при люмбальних пункціях.
Отже, аналіз СМР, отриманої за допомогою ЛП, сам по собі не може підтвердити або виключити діагноз РС. Під час діагностики результати дослідження СМР використовуються у поєднанні з анамнезом, неврологічним обстеженням, МРТ та іншими тестами, що, зрештою, допомагає встановити точний діагноз.
Як проводиться процедура ЛП
Люмбальна пункція зазвичай займає близько 45 хвилин. Людину попросять одягнути лікарняний халат і лягти на бік, підтягнувши ноги до грудей. Це положення оголює нижню частину хребта та розділяє кістки хребта, щоб полегшити введення голки (іноді пацієнта садять у вертикальне положення та просять нахилитися вперед). Місцевий анестетик, як правило, вводять у ділянку спинного мозку. Для більшості людей це найболючіша частина процедури.
Після повного оніміння ділянки довга тонка порожниста голка буде введена в спину та порожнину хребта. Під час введення спінальної голки може виникнути відчуття тиску. Якщо голка торкнеться нерва в хребетному стовпі, можливий різкий біль у нозі.
Після закінчення люмбальної пункції людину попросять полежати протягом години або більше, щоб звести до мінімуму ймовірність так званого спінального головного болю. Спінальний головний біль — це головний біль, який може виникнути через зниження тиску в черепі, спричинене зменшенням об’єму ліквору.
Головний біль є поширеним побічним ефектом люмбальних пункцій через зниження тиску навколо мозку внаслідок видалення частини ліквору. Втрачена рідина відновиться приблизно через два дні. Достатня гідратація організму, відпочинок і прийом знеболюючих засобів (якщо рекомендовано) можуть полегшити симптоми головного болю.
Якщо людина приймає антибіотики або препарати для розрідження крові, це може стати протипоказанням для ЛП. Необхідно попередити свого лікаря про прийом будь-яких ліків, або якщо є ймовірність, що жінка-пацієнтка може бути вагітною.
Як підготуватися до люмбальної пункції
За два дні до люмбальної пункції слід збільшити споживання рідини, якщо для цього немає протипоказань. За три години до процедури не можна нічого їсти.
З міркувань безпеки не рекомендується керувати автомобілем протягом 24 годин після люмбальної пункції. Деякі лікарні можуть вимагати, щоб після процедури людину супроводжував додому друг або член сім’ї, навіть якщо вона планує скористатися послугами таксі чи громадським транспортом.
Можливі ускладнення ЛП
Треба обов’язково звернутися до лікаря, якщо після ЛП виникли будь-які з наступних побічних ефектів:
- сильний головний біль, який триває більше кількох годин;
- легкий головний біль, який триває більше тижня;
- поколювання або оніміння в ногах або попереку;
- неможливість сечовипускання;
- набряк, кровотеча або сильний біль у місці проколу;
- лихоманка або озноб.
Ще про протипоказання до проведення ЛП
Протипоказаннями до проведення люмбальної пункції є шкірна інфекція поблизу або в місці введення голки для ЛП, ураження центральної нервової системи або новоутворення спинного мозку, що призводить до підвищення внутрішньочерепного тиску, використання нефільтрованого гепарину або низькомолекулярного гепарину протягом останніх 24 годин, коагулопатії (наприклад, гемофілія, хвороба фон Віллебранда) і травми хребців.
Перед виконанням люмбальної пункції слід зробити комп’ютерну томограму (КТ) голови, якщо є сумніви щодо підвищення внутрішньочерепного тиску. Ознаки та симптоми можливого підвищення внутрішньочерепного тиску наступні:
- зміна психічного стану;
- вогнищевий неврологічний дефіцит;
- нещодавній напад судом;
- набряк диска зорового нерва;
- імунодефіцитний стан;
- злоякісні новоутворення;
- вогнищеве захворювання ЦНС (інсульт, вогнищева інфекція, пухлина);
- підозра на масивне ураження ЦНС;
- вік старше 60 років.
Висновки
Люмбальна пункція – поширений діагностичний метод, який використовується для діагностики РС, і це дослідження є відносно простим. Водночас це лише перший крок у визначенні того, чи є у людини РС, якщо у неї спостерігаються відповідні симптоми.
Зазвичай після вивчення результатів люмбальної пункції лікар вирішує, чи потрібні додаткові тести для підтвердження діагнозу РС.
Джерела:
https://www.healthline.com/health/multiple-sclerosis/lumbar-puncture#preparation-and-procedure
https://www.mymsteam.com/resources/lumbar-puncture-spinal-tap-and-multiple-sclerosis-diagnosis
https://www.nationalmssociety.org/Symptoms-Diagnosis/Diagnosing-Tools/Cerebrospinal-Fluid-(CSF)
