Розсіяний склероз (РС) або множинний склероз виникає внаслідок імуно-опосередкованого процесу, під час якого аномальна реакція імунної системи організму спрямована проти центральної нервової системи (ЦНС). До складу ЦНС входять головний мозок, спинний мозок та зорові нерви.
Така реакція імунної системи призводить до розвитку запалення, яке пошкоджує мієлін – речовину, багату на ліпіди, що вкриває та ізолює нервові волокна – а також самі нервові волокна та особливі клітини, які продукують мієлін.
При РС унаслідок пошкодження чи руйнування мієліну або нервових волокон проходження сигналів в ЦНС змінюється або взагалі припиняється.
Пошкодження ділянок ЦНС може стати причиною розвитку у пацієнтів із РС неврологічних симптомів різного типу та різного ступеня тяжкості.
На ушкоджених ділянках утворюється склерозована рубцева тканина, якій і завдячує своєю назвою ця хвороба – множинні ділянки склерозованого рубцювання або множинний (розсіяний) склероз.
Причини виникнення РС досі невідомі, але існують припущення що факторами ризику є генетична схильність, порушення у роботі імунної системи та фактори зовнішнього середовища, які сприяють розвитку хвороби.
Зазвичай у пацієнтів із РС спостерігається одна з чотирьох форм перебігу хвороби. Існує понад 12 лікарських засобів, які забезпечують полегшення симптомів РС.
Що таке мієлін?
Короткий огляд
Нейрони – це такі структури у нервовій системі, які забезпечують нам здатність мислити, бачити, чути, відчувати, обробляти інформацію та рухатися. Кожний нейрон складається з тіла та аксона (відгалуження тіла нейрона, яке передає сигнали). Більшість аксонів у центральній нервовій системі вкриті мієліном, речовиною, багатою на ліпіди (жироподібні сполуки) та білки. Подібно до ізоляції, якою вкриті електричні дроти, мієлін виконує функцію ізолятора, захищає аксони та допомагає прискорити проходження нервового сингала.
Мієлін присутній як у центральній нервовій системі (ЦНС), так і у периферичній нервовій системі (ПНС); проте при РС відбувається ураження лише ЦНС. Мієлін ЦНС продукується спеціальними клітинами, які називаються олігодендрити. А у ПНС мієлін виробляються шванівськими клітинами. Із точки зору хімічної структури ці дві форми мієліну різняться між собою, але обидві вони виконують одну й ту ж саму функцію – забезпечення ефективного проходження нервового імпульсу по аксонові.
Аномальні імунні реакції, внаслідок яких може відбуватися пошкодження мієліну
При РС аномальна реакція імунної системи стає причиною розвитку запалення у центральній нервовій системі. Унаслідок цього відбувається наступне:
- пошкодження/руйнування мієліну та олігодендритів;
- пошкодження нервових волокон, розташованих під шаром мієліну;
- утворення пошкоджених ділянок нервів (вогнищ запалення чи рубців) вздовж нерву, що можна виявити за допомогою МРТ;
- відбувається уповільнення або зупинка провідності нерва – що призводить до появи неврологічних ознак та симптомів РС.
Зусилля дослідників по створенню методів стимуляції відновлення мієліну
Учені виявили, що організм здатний до самостійного відновлення мієліну у деяких вогнищах запалення за допомогою стимуляції олігодендритів у відповідній ділянці – або за допомогою залучення молодих олігодендритів із віддалених регіонів – для того, щоб вони почали продукувати мієлін у пошкодженій ділянці. Але такий процес природного відновлення мієліну є повільним та неповним. Зараз вчені вивчають ефективність декількох різних стратегій для відновлення мієліну, включаючи й перевірку вже існуючих препаратів, за допомогою яких можна було б стимулювати продукування мієліну олігодендритами. Вивчається також можливість захисту олігодендритів та мієліну від подальшого пошкодження.
Що таке імуно-опосередкована хвороба?
Короткий огляд
У медицині розсіяний склероз вважається імуно-опосередкованою хворобою, під час якої імунна система організму атакує центральну нервову систему (ЦНС). Більшість спеціалістів, що займаються вивченням РС, вважають цю хворобу автоімунною, хоча це питання все ще дискутується науковою спільнотою. Автоімунність – це науковий термін (префікс «ауто» означає «сам», «спрямований на самого себе») для назви процесу, під час якого імунна система реагує на нормальні антигени (білки, які є тригером імунної реакції-відповіді) організму так, начебто вони є сторонніми, чужими. Разом із тим, до цього часу все ще не були ідентифіковані антигени, специфічні для РС. Це для деяких спеціалістів стало приводом для того, щоб зробити висновок, що на даний момент РС начебто не можна класифікувати як автоімунне захворювання. Серед захворювань, що мають автоімунне походження можна назвати такі:
- псоріаз;
- хвороба Крона;
- ревматоїдний артрит;
- системний червоний вовчак;
- інсулін-залежний (1-го типу) цукровий діабет.
У випадку з РС імунна система атакує та пошкоджує певні структури і клітини у ЦНС, включаючи:
- мієлін (речовину, багату на ліпіди, що вкриває та ізолює нервові волокна);
- олігодендрити (клітини, які продукують мієлін);
- покриті мієліном нервові волокна.
Т-клітини, які є різновидом лейкоцитів у імунній системі, з невідомих причин набувають підвищеної чутливості до протеїнів у ЦНС. Після активації Т-клітин вони проникають у ЦНС через кровоносні судини і викликають руйнівне запалення. Під час їхнього перебування у ЦНС такі Т-клітини не тільки руйнують мієлін, а й продукують хімічні сполуки, що пошкоджують нервові волокна (аксони), а також рекрутують до вогнища запалення додаткові імунні клітини з руйнівним потенціалом. Досі невідомо, що є причиною активації Т-клітин у пацієнтів, хворих на РС, але є припущення, що важливу роль у цьому процесі відіграють як генетичні фактори, так і фактори зовнішнього середовища.
Дослідження ролі імунної системи у розвитку РС
Вчені вже почали ідентифікувати ділянки або «рецептори» на Т-клітинах, які зв’язуються з мієліном. Точне визначення таких ділянок рецепторів може стати у нагоді при створенні більш специфічних методів імуносупресивної терапії, які б забезпечували знищення таких сенситизованих Т-клітин, залишаючи при цьому інші клітини неушкодженими. Наразі значна частина сучасних досліджень у царині РС спрямована на пошук відповідей на питання про причини порушення імунної відповіді та про роль імунної системи у розвитку РС.
Т-клітини
Короткий огляд
Функції імунної системи підтримуються завдяки двом різновидам білих клітин крові. «В-клітини» (які отримали таку назву з-за того, що вони утворюються у кістковому мозку – англійською мовою «bone marrow») синтезують антитіла. «Т-клітини» (названі за місцем їх утворення в організмі – у невеличкому органі, що зветься тимус або загруднинна залоза) відповідальні за інші імунні реакції, а саме:
- пряма атака на чужорідні молекули – такі як бактерії, віруси та чужорідні тканини;
- підсилення відповіді В-клітин;
- секреція речовин, які отримали назву «цитокіни», здатних стимулювати реакції та дію інших клітин імунної системи.
Три різновиди Т-клітин
- Т-хелпери підсилюють імунну реакцію завдяки їх здатності розпізнавати присутність чужорідних антигенів та стимулювати синтез антитіл і цитокінів, які активують інші Т-клітини.
- регуляторні Т-клітини мають протилежну дію: вони зменшують імунну відповідь або взагалі зупиняють її.
- Т-цитотоксичні клітини, Т-кілери безпосередньо здійснюють атаку на клітини, що несуть на собі антигенний матеріал, та знищують їх.
Окремі Т-клітини здатні розпізнавати лише певні антигени; вони можуть розрізняти антигени, використовуючи молекули білків, що звуться «рецептори», на поверхні клітин. Рецептори і антигени підходять одне до одного як ключ до замка тільки у тому випадку, коли їхня форма забезпечує повну взаємну відповідність. Кількість рецепторів Т-клітин та їх специфічність визначається генами клітини.
Зараз більшість вчених згодні з тим, що демієлінізація, яка спостерігається при РС, викликана аномальним імунним процесом – тобто активацією Т-клітин (а також, можливо, і В-клітин) проти певних компонентів мієліну центральної нервової системи. Демієлінізація – тобто руйнування мієліну – призводить до уповільнення проходження нервових імпульсів або його повної зупинки і розвитку симптомів РС.
Поповнення знань про роль Т-клітин, що відбулося останнім часом
На протязі останніх 15 років були відкриті нові специфічні властивості Т-клітин. Серед таких наукових досягнень останнього часу слід назвати наступні:
- зниження регуляторної функції Т-клітин у периферичній крові хворих на РС під час загострень;
- зростання кількості Т-хелперів у спинномозковій рідині;
- зростання кількості активованих Т-клітин, що потрапляють до головного мозку з периферичної крові (унаслідок чого у мозок рекрутується ще більше імунних клітин);
- присутність Т-клітин в ушкодженнях/бляшках РС (склероз);
- у порівнянні зі здоровими людьми у пацієнтів з РС спостерігається підвищена кількість Т-клітин, активованих проти мієліну.
Методи лікування, спрямовані проти специфічних Т-клітин або рецепторів Т-клітин
Аномальні імунні процеси, що, скоріш за все, є причиною демієлінізації ЦНС у пацієнтів із РС, полягають у селективній активації Т-хелперів і Т-кілерів, що супроводжується зменшенням кількості регуляторних Т-клітин. Ці відкриття лягли в основу розробки методів лікування, які спрямовані тільки проти специфічних Т-клітин або проти рецепторів тих Т-клітин, які сенситизовані до мієліну. Уже отримані докази ефективності деяких із таких підходів до терапії РС – як, наприклад, застосування моноклональних антитіл, спрямованих проти певних Т-клітин, при лікуванні тварин із експериментальним алергічним енцефаломієлітом на тваринній моделі РС. У цьому напрямку вже проводяться експериментальні клінічні дослідження. У майбутньому експериментальні методи лікування можуть використовувати антитіла, спрямовані проти тих цитокінів, які активують Т-клітини, або лікарські препарати, які здатні забезпечити десенситизацію Т-клітин або пригнічення їх дії.
Хоча для остаточного з’ясування природи імунної відповіді при РС потрібно значно більше інформації, можна стверджувати, що ключова роль у цьому процесові належить Т-клітинам та їхнім цитокінам. Дослідження, що наразі ведуться у цих напрямках, зможуть забезпечити створення нових методів імунотерапії, які здатні зупинити прогресування РС без пошкодження тих імунних клітин, що не беруть участі у процесі руйнування мієліну.
Думка спеціалістів
Що таке доброякісний перебіг РС?
Ознаки доброякісного перебігу розсіяного склерозу. Діагностичні критерії доброякісного перебігу РС.
Коментує д.м.н., завідувач Київського міського центру розсіяного склерозу Кобись Т. О.
Яка найбільша наукова проблема в лікуванні РС?
Сучасні лікарські засоби для лікування розсіяного склерозу. Сучасні наукові завдання для вивчення механізму розвитку та лікування розсіяного склерозу.
Коментує д.м.н., завідувач Київського міського центру розсіяного склерозу Кобись Т. О.
Планування та навантаження при розсіяному склерозі
Як отримувати радість від життя? Як спланувати свій день і які навантаження обирати?
Коментує д.м.н., завідувач кафедри неврології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, професор Негрич Тетяна Іванівна.
