| |
для людей з вадами зору

Що спричиняє РС?

Короткий огляд

Достеменні причини виникнення розсіяного склерозу (РС) невідомі. Учені вважають, що розвиток РС може бути викликаний комбінацією різних факторів. Наразі для точного встановлення причин хвороби проводяться дослідження у таких галузях медицини як імунологія (вивчення імунної системи організму), епідеміологія (вивчення поширеності захворювання серед великих груп людей) та генетика (ідентифікація аномально функціонуючих генів у осіб, що страждають на РС). Учені вивчають й інфекційні патогени, які також можуть відігравати певну роль у виникненні цієї хвороби.

Встановлення причин, що викликають РС, прискорить процес пошуку більш ефективних методів терапії і у кінцевому підсумку забезпечення повного одужання або навіть профілактики захворювання.

Імунологічні фактори

При РС аномальна імуно-опосередкована відповідь призводить до розвитку запалення та пошкодження мієлінового покриття нервових волокон (аксонів) у центральній нервовій системі (ЦНС). Також зазнають пошкодження клітини, які продукують мієлін, та самі нервові волокна. У останні роки вчені змогли ідентифікувати ті клітини імунної системи, які беруть участь у атаці на ЦНС у осіб із РС, а також деякі з тих факторів, що спричиняють аномальну реакцію таких клітин, і процес відповіді з боку імунної системи. Безперервні зусилля по вивченню імуно-опосередкованого процесу при РС – що саме стає причиною розвитку цієї хвороби і як можна уповільнити її чи повністю зупинити – наближають розуміння причин виникнення РС.

Фактори зовнішнього середовища

Хоча точні причини виникнення РС досі невідомі, вже накопичена достатня кількість інформації про фактори зовнішнього середовища, що підвищують ризик розвитку РС. Не існує єдиного фактора ризику, що спричиняє РС – разом із тим, розвиток цього захворювання може бути обумовлений дією декількох факторів.

Географічний чинник

Встановлено, що захворюваність на РС вища у тих регіонах планети, що віддалені від екватора. Епідеміологи – вчені, що вивчають поширеність захворювань серед великих груп людей – з метою встановлення причин цього явища досліджують варіації у географії проживання, демографії (вік, стать та етнічне походження), генетиці, інфекціях та міграційних процесах.

Результати досліджень свідчать про те, що у людей, які народилися у місцевостях із високим ризиком розвитку РС, після переїзду чи міграції у місцевості із низьким ризиком до досягнення віку 15 років, ризик розвитку РС знижується відповідно. Такі дані можна розглядати як доказ того, що експозиція по певному зовнішньому фактору до досягнення статевої зрілості може підвищувати схильність людини до розвитку РС.

Існування «кластерів» РС – розуміння того, що значна кількість нових випадків РС може спостерігатися на протязі певного часу чи у певній місцевості – здатна забезпечити інформацію про фактори зовнішнього середовища чи генетичні фактори, які здатні підвищувати вірогідність розвитку цього захворювання. Наразі кластерні дослідження РС ще не виявили достатньо переконливих доказів на користь існування причин чи тригера/тригерів розвитку хвороби.

Вітамін D

Зростає кількість фактів, які свідчать про важливу роль вітаміну D в патогенезі РС. Знижений рівень вітаміну D у крові можна вважати фактором ризику розвитку РС. Деякі дослідники вважають, що дія сонячних променів (природне джерело вітаміну D) здатна пояснити вектор захворюваності на РС «північ-південь». Люди, що живуть ближче до екватора, на протязі року отримують більші дози сонячного опромінення. У результаті у них спостерігається підвищений рівень вітаміну D природного походження, що, на думку багатьох вчених, підтримує функції імунної системи і може захищати від розвитку імуно-опосередкованих хвороб – як, наприклад, РС.

Паління

Також з’являється все більше доказів на користь того, що тютюнопаління відіграє важливу роль у патогенезі РС. Результати наукових досліджень свідчать про те, що паління підвищує ризик розвитку РС і пов’язане з більш тяжким протіканням хвороби та з її прискореним прогресуванням. На щастя, є також дані про те, що відмова від паління – чи до початку РС, чи після його розвитку – пов’язана із уповільненим прогресуванням інвалідизації.

Ожиріння

Результати декількох досліджень свідчать про те, що ожиріння у дитинстві та у підлітковому віці, особливо у дівчат, підвищує віддалений ризик розвитку РС. Інші дослідники вказують на те, що і ожиріння у ранньому дорослому віці також пов’язане із підвищенням ризику розвитку РС. Крім того, ожиріння сприяє розвитку запалення і підвищенню активності хвороби у пацієнтів із уже виявленим РС.

Інфекційні фактори

Багато вірусів та бактерій – включаючи збудників кору, чумки собак, вірус герпесу людини типу 6, вірус Епштейна-Барр (EBV) та Chlamydia pneumonia – вже вивчені чи ще вивчаються на предмет визначення їх можливої ролі в розвитку РС. У останні роки особливо пильну увагу з боку дослідників отримав EBV, що викликає мононуклеоз. Зростає кількість наукових робіт, автори яких стверджують, що наявність EBV у анамнезі може підвищувати ризик розвитку РС.

Генетичні фактори

РС не є спадковою хворобою, тобто це захворювання не передається із покоління у покоління. Однак відносно РС існує генетичний ризик, який може бути успадкованим. У загальній популяції ризик виникнення РС складає 1 шанс із 750-1000. У ідентичних близнюків, якщо один із них хворіє на РС, шанси іншого захворіти складають біля 1 із 4. Такий ризик також підвищений у випадку наявності близького родича із РС (батьки, брати чи сестри, а також діти) – але у цьому випадку небезпека значно менша у порівнянні з ідентичними близнюками.

Вже ідентифіковані біля 200 генів, із яких кожен може трохи підвищувати загальний ризик розвитку РС. Зараз проводяться дослідження, які мають на меті покращити розуміння ролі генетичного ризику та інших факторів у розвитку РС.

Хибні теорії

Протягом років вчені пропонували багато різних гіпотез стосовно причин РС. Нижче наведені деякі з найбільш відомих таких гіпотез, які виявилися хибними.

Наявність у сім’ї собаки чи іншого домашнього улюбленця: декілька років тому виникла гіпотеза, що причиною РС може бути вірус собачої чумки, носіями якого є собаки. Але пізніше вчені довели, що це не так.

Наявність алергічних захворювань: немає доказів того, що РС може бути викликаний реакцією на специфічний зовнішній алерген. Алергії достатньо розповсюджені у загальній популяції, на них можуть хворіти и пацієнти з РС.

Експозиція по важких металах: хоча отруєння важкими металами (ртуть, свинець чи марганець) дійсно здатне завдати шкоди нервовій системі і призвести до появи таких симптомів як тремор чи слабкість, і процес, і симптоми відрізняються від тих, що спостерігаються при РС. Наразі немає доказів того, що експозиція по важких металах може викликати РС.

Фізична травма: роль травми у патогенезі РС чи його загострень була причиною гострих наукових дискусій на протязі багатьох років. Проте наукові дослідження з'ясували, що не існує зв'язку між фізичною травмою и розвитком РС чи його прогресуванням. Це звіт можна прочитати у журналі Neurology.

  • Опублікований у 1999 році звіт Підкомітету з питань оцінки терапії та технологій при Академії неврології США (Therapeutics and Technology Assessment Subcommittee of the American Academy of Neurology), для підготовки якого було проведене розширене вивчення наукової літератури по цій проблемі, не містить згадки про існування зв’язку між фізичною травмою та розвитком РМ чи загострення хвороби.
  • Під час проспективного дослідження, яке провели вчені із університету штату Аризона (University of Arizona), автори на протязі 8 років спостерігали 170 пацієнтів, що страждали на РС, та 134 учасника із контрольної групи. (Проспективним називають таке дослідження, в ході якого його автори спостерігають групу учасників із певним захворюванням на протязі певного проміжку часу. Таке дослідження починається до того, як почалися події, що є предметом дослідження). Результати цього дослідження, опубліковані у 1991 році у виданнях Journal of Neurology, Neurosurgery та Psychiatry, свідчили про те, що за виключенням електротравм, не вдалося встановити прямий зв’язок між травматичним ушкодженням та ризиком загострення РС.
  • Ще одне дослідження, авторами якого були вчені із Mayo Clinic (у цьому лікувальному закладі на протязі багатьох років ведеться детальне спостереження популяції пацієнтів із РС із дбайливим збереженням повних клінічних даних), підтримало висновки групи Sibley про відсутність зв’язку між травмою так ризиком загострення РС. Крім того, дослідження, яке провели вчені із Mayo Clinic не виявило зв’язку між фізичною травмою та ризиком розвитку РС. Хоча це дослідження (результати якого були опубліковані в 1993 році) було ретроспективним, під час нього був проведений детальний аналіз інформації з історій хвороби 164 пацієнтів із великим стажем РС, яких активно спостерігали вчені із Mayo Clinic.
  • Дослідження, які провели вчені із Аризони та Mayo Clinic, виявили, що серед учасників із РС було більше випадків травмування порівняно із контрольними групами, до яких були включені здорові учасники. У багатьох випадках травмування та пошкодження були пов’язані із симптомами РС: порушення координації рухів, порушення рівноваги чи порушення ходи або зору. Проте такі інциденти не були факторами, здатними спровокувати початок РС чи загострення хвороби.

Аспартам: не існує доказів наукового характеру, які б підтверджували здатність аспартаму (штучного підсолоджувача, що використовується у процесі виробництва багатьох дієтичних безалкогольних газованих напоїв та інших продуктів харчування) викликати РС. Більше інформації про аспартам можна знайти на таких Інтернет-ресурсах: International Food Information Council Foundation, NutraSweet та U.S. Food and Drug Administration.

Віруси

Докази щодо можливої ролі вірусів у патогенезі РС

Точні причини РС все ще не встановлені. Однак, деякі фактори вказують на те, що збудники інфекційних хвороб можуть брати участь у розвитку цього захворювання.

  • У брата чи сестри ідентичного близнюка з РС, у якого всі гени є практично такими ж самими, шанси на розвиток цієї хвороби дорівнюють 1 з 4. Це дає підґрунтя для припущення, що у патогенезі хвороби відігравали роль не тільки генетичні фактори.
  • Результати епідеміологічних досліджень (таких досліджень, під час яких проводився аналіз географічних, соціоекономічних, генетичних та інших факторів, які б могли сприяти розвитку РС) вказують на те, що дія збудників інфекційних хвороб може спричиняти розвиток розсіяного склерозу.
  • У 90%-95% хворих із РС у спинномозковій рідині присутні такі білки, які часто можна виявити у спинномозковій рідині пацієнтів із різними захворюваннями нервової системи, причому такі білки виникають у організмі як результат реакції на віруси.

До цього часу вченим не вдалося ідентифікувати бодай один вірус, який був би тригером РС. Декілька типів вірусів вже вивчалися на предмет їхнього можливого зв’язку із розвитком цієї хвороби, але потрібні багаточисленні кроки для того, щоби довести здатність якогось конкретного вірусу викликати РС.

Дослідники мають довести таке:

  • присутність вірусу в організмі до розвитку РС;
  • те, що причиною хвороби став саме вірус і що розвиток вірусної інфекції не був просто збігом у часі з розвитком РС.

Про роль вірусу Епштейна-Барр (EBV)

Альберто Ашеріо (Alberto Ascherio), вчений із медичного коледжу при Гарвардському університеті (Harvard School of Public Health) разом із колегами стверджував, що під час декількох наукових досліджень, проведених цією групою, вони отримали докази можливої ролі EBV у патогенезі РС. Під час цих досліджень ці вчені з’ясували наступне:

  • рівень антитіл (імунних білків, що вказують на експозицію особи по тих чи інших патогенах) до EBV був значно вищим у осіб з недавно виявленим РС порівняно з учасниками, у яких такої хвороби не було;
  • після перенесеної хвороби, викликаної EBV, ризик розвитку РС значно зростає; це вказує на присутність EBV у організмі до початку РС;
  • ризик розвитку РС у осіб, носіїв особливого гена, пов'язаного із імунітетом, і з високим рівнем антитіл до EBV у крові, був у 9 разів більшим порівняно із учасниками, у яких такий ген був відсутній, та з низьким рівнем антитіл;
  • ризик розвитку РС у активних та колишніх курців із найвищим рівнем антитіл до EBV був на 70% вищим у порівнянні з тими учасниками, у яких були відсутні обидва фактори.

Вірус герпесу людини 6-го типу (HHV-6)

Інфікованість HHV-6 також може відігравати роль у розвитку РС – особливо щодо рецидивів хвороби. Стів Сімпсон та його колеги з університетів Тасманії та Мельбурна (Universities of Tasmania and Melbourne) встановили, що рівень антитіл до HHV-6 пов'язані із підвищеним ризиком рецидиву РС. Крім того, ці вчені з'ясували, що у жінок із прогресивною формою хвороби рівень таких антитіл був майже у 3 рази вищим. Ця група дослідників вважає, що дослідження рівнів антитіл до HHV-6 здатне допомогти у прогнозуванні клінічного протікання РС.

Подальші кроки для встановлення ролі вірусів при РС

Сучасні досягнення технологій сприяють дослідникам у пошуку нової інформації про віруси.

  • Джон Крізель ( John Kriesel) разом із колегами з університету штату Юта (University of Utah) використовують потужну генетичну технологію, яка здатна ідентифікувати й інші віруси, які раніше вважалися такими, що не пов’язані з РС.
  • Стівен Міллер (Stephen Miller) та його колеги з Північно-Західного університету (Northwestern University) зараз шукають докази на підтримку гіпотези про те, що причиною розвитку РС є не віруси, а імунна реакція, викликана вірусами.
  • Емануель Ваубант (Emmanuelle Waubant) з університету штату Каліфорнія у Сан-Франциско (University of California at San Francisco) разом із колегами із різних дослідницьких центрів країни на протязі 4 років спостерігають за дітьми, у яких стався ранній дебют РС або у яких підвищений ризик розвитку цієї хвороби, з метою встановити, як віруси та інші фактори ризику генетичного походження та фактори зовнішнього середовища здані впливати на чутливість дітей до РС. Далі буде проведене порівняння результатів, отриманих під час спостереження за такими дітьми, із даними дітей, що не хворіють на РС.

Ці та інші дослідження наближають нас до визначення причин розвитку РС, завдяки ідентифікації тригерних факторів, і це підвищить шанси на запобігання розвитку множинного склерозу.

Думка спеціалістів

Чи можна точно визначити початок РС і вчасно поставити діагноз?

Коментує д.м.н., завідувач Київського міського центру розсіяного склерозу Кобись Т. О.

Чи може смерть близької людини стати пусковим механізмом РС?

Вплив негативних емоцій на розвиток розсіяного склерозу. Позитивний та негативний вплив стресу на людину.

Коментує д.м.н., завідувач кафедри неврології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, професор Негрич Тетяна Іванівна.

Що спричиняє РС?
Популярні матеріали
Особисті історії
Історія Катерини Стандартюк

Катерина Стандартюк розповідає про свою історію життя з розсіяним склерозом. Неправильний початковий діагноз, стрімке погіршення стану, б... Читати далі ...

Історія Дмитра Поліщука

Мне 29 лет и у меня рассеянный склероз. Этот диагноз мне поставили в 2017 году. Проявился он онемением головы, с ощущением как будто меня... Читати далі ...

Історія Євгена Бочкарьова

Я болею рассеяным склерозом на протяжении 7 лет. Симптоматика рассеяного склероза началась в возрасте где-то 20 лет. Немели пальцы, была... Читати далі ...