Через те, що розсіяний склероз (РС) є захворюванням центральної нервової системи, що також вражає головний мозок, не дивно, що у осіб, які страждають на РС, може спостерігатися підвищений ризик розвитку судом та епілепсії. Згідно з науковими даними, епілепсію мають від 2 до 5% людей, що живуть із РС, порівняно з 1,2 % у загальній популяції. Вважається, що серед хворих на РС епілепсія зустрічається приблизно втричі частіше.
Причини
Судомний напад викликаний невідповідною або надмірною електричною активністю мозку переважно в його корі. Епілепсія визначається як періодичні напади, спричинені таким видом ненормальної мозкової діяльності.
Хоча вчені все ще точно не знають, чому існує більший ризик епілепсії у пацієнтів з РС, вважається, що це може бути пов'язаним зі складною взаємодією між роллю запалення при обох захворюваннях та пошкодженням мозку у вогнищах РС. Такий взаємозв’язок може призвести до електричних збоїв. Щоб зрозуміти цей зв’язок, потрібно провести більше досліджень.
Наявні дослідження показують, що напади, якщо вони трапляються, найчастіше починаються через деякий час після розвитку РС. Деякі дослідження також виявили зв'язок між ступенем тяжкості РС та ризиком епілепсії, що означає, що чим важчий випадок РС, тим частішими є судомні напади.
Типи нападів
Існує два загальних типи, за якими класифікуються напади: генералізовані та вогнищеві (фокальні). Як і в загальній популяції, останні є найбільш поширеним типом при РС; близько 70 відсотків нападів, що трапляються при РС, є вогнищевими.
Генералізовані судоми
Генералізований напад охоплює весь мозок пацієнта. Існує шість типів генералізованих нападів, водночас тоніко-клонічні напади є найпоширенішим типом такої патології при РС.
Тоніко-клонічні напади характеризуються втратою свідомості та виникненням м’язової ригідності (тонічна фаза), що супроводжується судомами (клонічна фаза). Раніше їх називали «великі епілептичні напади». Зазвичай вони тривають від однієї до трьох хвилин.
Хоча такі напади справляють тяжке враження на оточуючих, самі хворі, у яких відбувся тоніко-клонічний напад, не пам’ятають подробиць того, що з ними відбувалося під час приступу.
Після приступу людина зазвичай почувається виснаженою, знесиленою та дезорієнтованою. Іноді пацієнт може зазнати травми голови та тілесних ушкоджень, якщо він падає у той момент, коли починається напад.
Фокальні судоми
Фокальні напади, які раніше називали частковими або локалізованими – це напади, що виникають у локалізованій ділянці мозку. Їх прояви менш виражені, ніж при тоніко-клонічних нападах, і в деяких випадках пацієнт навряд чи може їх помітити.
Ці напади в цілому класифікуються як наступні:
- Фокальні напади зі збереженням усвідомлення; раніше відомі як «простий парціальний напад». Цей тип приступів не призводить до того, що людина втрачає свідомість; швидше, це призводить до того, що хворому все видається тимчасово «вимкненим». Пацієнти часто описують відчуття дивних емоцій або відчуття змін у тому, як речі виглядають, звучать, відчуваються, пахнуть чи який мають смак. У деяких випадках під час нападу м’язи людини можуть скоротитися або почати посмикуватися; здебільшого це спостерігається на одній стороні обличчя або тіла.
- Фокальні напади з порушенням усвідомлення; цей тип судом, який раніше називали «складний парціальний напад», також не спричиняє втрати свідомості, а натомість призводить до раптової відсутності усвідомлення навколишнього світу. Це так, наче людина на певний час втрачає здатність розуміти, що відбувається, радше ніж втратила свідомість. Під час нападу людина може не реагувати на подразники і часто буде непорушно дивитись перед собою або виконувати якісь повторні дії, наприклад, потирати руки, облизувати губи, ковтати або продукувати повторювані звуки. У більшості випадків після закінчення нападу людина не пам’ятає, що з нею відбувалося.
Симптоми
Епізоди у кінофільмах, в яких зображуються судомні напади, часто відтворюють неповну картину того, що насправді відбувається у такі моменти. Напади можуть суттєво відрізнятися за своїми симптомами та тяжкістю – деякі є короткочасними та майже непомітними, а інші можуть бути набагато важчими та виснажливими.
Симптоми залежать від типу нападу, який трапляється у хворого, але загалом можуть включати наступні моменти:
- втрата свідомості;
- сплутаність свідомості, зміни у поведінці;
- раптові падіння;
- дивні відчуття та емоції;
- неконтрольовані поривчасті рухи кінцівок;
- погляд, фіксований на одній точці;
- аура.
Важливо зазначити, що багато нападоподібних (раптових та коротких) симптомів РС, включаючи спастичність, сенсорні спотворення, порушення дикції, можуть імітувати судоми.
Діагностика
Пацієнту доведеться звернутися до невролога, який може визначити, чи є такі симптоми нападоподібними симптомами чи справжніми судомами.
Дослідження електричної активності мозку, яке називається електроенцефалограма (ЕЕГ), визначає особливості проходження мозкових хвиль, тому лікар може призначити таку діагностичну процедуру. Пацієнту можуть бути призначені і деякі інші лабораторні та/або візуалізаційні тести, щоб підтвердити або виключити діагноз епілепсії.
Попри те, що зазвичай пацієнт вже деякий час живе зі РС і добре обізнаний з його впливом на свій стан, важливо, щоб лікар визначив, що саме спричиняє незвичайні нові відчуття. Зволікання з постановкою правильного діагнозу, якщо у хворого справді є судоми, може призвести до ускладнень і погіршення результатів лікування РС.
Лікування
Судоми у людей з РС, як правило, помірні і не спричиняють постійних ушкоджень. У більшості випадків є потреба у прийманні протисудомних ліків, необхідних для контролю або повного усунення судом.
Для лікування епілепсії доступні різноманітні ліки; кожен із препаратів має різні потенційні переваги та ризики. Варто зазначити, що деякі з цих протисудомних засобів також використовуються для лікування таких симптомів РС, як біль та тремор.
Перелік найбільш поширених протисудомних засобів включає:
- карбамазепін;
- габапентин;
- вальпроєва кислота;
- топірамат.
Мета лікування як РС, так і епілепсії полягає у тому, щоб визначити, який лікарський засіб найкраще забезпечує зменшення симптомів та контроль судом, а також має мінімальні прояви побічних ефектів. Завдання лікаря полягає у співпраці з пацієнтом, щоб знайти найбільш оптимальний препарат чи комбінацію лікарських засобів для терапії симптомів у даного хворого.
У разі, коли у пацієнта спостерігаються нападоподібні симптоми, а не судоми, лікар все одно може призначити антиконвульсанти, якщо симптоми погіршують якість життя хворого. На щастя, нападоподібні симптоми зазвичай зникають протягом декількох місяців.
Висновки
Якщо у пацієнта виникають симптоми, подібні до судом, такі як спазми м’язів, посмикування, слабкість або тремор, важливо поговорити з лікарем, який може направити хворого до невролога для подальшого обстеження. Незалежно від того, чи є у пацієнта судоми або нападоподібні симптоми, лікар може скласти план лікування, який допоможе хворому контролювати свої симптоми та покращить якість його життя.
