Вступ
Люди, які страждають на розсіяний склероз (РС), схильні до підвищеного ризику падінь, і це має значний негативний вплив на якість життя таких хворих, обумовлене як безпосередньо фізичними травмами, так і зниженням фізичної активності через страх перенести падіння і отримати серйозне ушкодження. Незважаючи на значний прогрес у вивченні феномена падінь у людей з РС, зараз існує нагальна потреба в більш повної ідентифікації факторів ризику падінь у цієї категорії хворих. Нові дослідження важливі і з точки зору наукової перевірки різних стратегій запобігання падінням.
Результати різних наукових досліджень також свідчать про те, що серед пацієнтів з РС середнього і літнього віку приблизно кожен другий з опитаних (тобто, 50% респондентів) повідомляли про те, що перенесли падіння протягом 6 місяців, що передували опитуванню. Під загрозу падіння осіб, які страждають на РС, ставлять перш за все фізичні симптоми цього захворювання і когнітивні порушення – однак визначені і психологічні ризики.
На щастя, встановлено, що різні фактори ризику падіння у пацієнтів з РС можуть бути знижені за допомогою цілеспрямованих втручань. Однак найбільш ефективна стратегія запобігання падінню у людей з РС ще не з'ясована. У кінцевому підсумку, зниження ризику падінь при РС здатне підвищити активність хворих і поліпшити якість їхнього життя.
Фактори ризику падіння у пацієнтів, що страждають на РС
При РС фактори ризику падіння можна поділити на 3 великі групи, які в свою чергу, діляться на декілька підгруп:
- біологічні (тобто безпосередньо пов’язані із захворюванням);
- поведінкові;
- фактори зовнішнього впливу.
Дія факторів першої групи обумовлена специфічними змінами, що відбуваються у центральній нервовій системі – це, в першу чергу, пошкодження мієлінової оболонки, яка захищає нервові волокна (а також часто і ушкодження самих нервових волокон), яке призводить до порушення проходження нервового сигналу по волокнах у спинний мозок і інші частини тіла.
Таке порушення проходження нервового сигналу є причиною виникнення специфічних симптомів РС, які підвищують ризик падіння:
- порушення ходи, рівноваги та координації рухів;
- постійне відчуття втоми і стомлюваність навіть після легкого фізичного і розумового навантаження;
- непереносимість спеки;
- порушення зору;
- когнітивні зміни;
- порушення функцій кишківника та сечового міхура.
Сюди ж можна віднести і побічну дію лікарських засобів, які застосовуються для лікування РС. Дія цього фактору підсилюється при прийманні декількох препаратів або при лікування препаратами, серед побічних ефектів яких є запаморочення, слабкість, підвищена втомлюваність. Унаслідок такої побічної дії ліків зростає ризик падіння.
До поведінкових факторів ризику падіння модна віднести наступні:
- погіршення фізичного стану через гіподинамію и викликане нею зменшення маси м’язів;
- надмірні побоювання можливого падіння, а з іншого боку – надмірна впевненість у власних силах, яка здатна призвести до невиправданого ризику.
Нарешті, до основних зовнішніх факторів, що підвищують ризик падіння у хворих на РС, відносяться всілякі різні явища і предмети навколишнього середовища:
- слизька підлога у домівці;
- погане освітлення приміщень;
- килимки на підлозі, які здатні вільно переміщуватися під ногами;
- надто круті сходи в будинку;
- взуття із слизькою підошвою.
Неважко здогадатися, що наведений перелік зовнішніх факторів падіння зовсім не є вичерпним.
Загальний ризик падіння у пацієнта з РС визначається індивідуальними особливостями перебігу хвороби і сумарною дією наявних у нього факторів ризику. Провідна роль належить факторам, що пов’язані безпосередньо з симптомами хвороби:
- м’язова слабкість;
- спастичність;
- проблеми з підтриманням рівноваги;
- запаморочення;
- сенсорні порушення;
- тремор.
Завдяки численним науковим дослідженням на даний момент зібрано достатньо доказів того, що люди з РС схильні до підвищеного ризику падінь в порівнянні зі здоровими людьми того ж віку, і це явище має суттєвий негативний вплив на якість життя, обумовлений фізичними травмами і зниженням активності.
Такі спостереження підкреслюють важливість виявлення факторів ризику падінь при РС.
З іншого боку, загальні фактори ризику, якщо їх можна змінити, можуть стати об'єктом цілеспрямованих втручань, мета яких – зниження падінь і їх впливу на повсякденне буття хворих – як, наприклад, погіршення якості життя.
Значно знизити ризик падінь при РС – задача цілком реальна
Повністю уникнути ризику падіння для пацієнта з РС навряд чи можливо – а от добитися значного зменшення такої небезпеки можна за допомогою ряду стратегій. Такі стратегії були створені завдяки визначенню ключових факторів ризику падінь, про що мова йшла вище.
Основні поради для хворих на РС щодо зменшення ризику падінь можна звести до такого переліку:
- визначте проблемні зони у вашій домівці, на роботі, а також у тих місцях, де ви перебуваєте найчастіше;
- подумайте над тим, чи спостерігаються у вас симптоми, які здатні підвищувати ризик падіння – наприклад, схильність до швидкої втомлюваності. Порадьтесь із вашим лікарем, яким чином можна було б зменшити такі симптоми;
- за потреби використовуйте особисті засоби допомоги для осіб з обмеженою рухливістю;
- переконайтесь у тому, що такий засіб (як, наприклад, палиця-тростина, милиці або ортопедичний апарат) підходить вам і ви знаєте як ним користуватись. Пам’ятайте, про те, що, можливо, зранку вам не буде потрібна тростина – але вона може стати у великій пригоді надвечір, коли почне даватися взнаки втома;
- проконсультуйтесь у свого лікаря про те, яких заходів слід вживати, якщо ви все-таки впадете;
- подумайте над тим, наскільки зручним и безпечним є ваші одяг і взуття;
- якщо ви користуєтесь сонцезахисними окулярами, вони не повинні погіршувати вашу здатність орієнтуватися у навколишньому середовищі;
- обов’язково поцікавтесь у лікаря про спеціальні фізичні вправи для пацієнтів з РС. Існують комплекси вправ для покращення рівноваги, ходи і статури.
- наявність постійних сильних побоювань щодо можливого падіння повинна стати приводом для звернення по психологічну/психіатричну допомогу для зменшення відчуття страху.
Використання допоміжних засобів для пересування пацієнтами з РС
При значному ризику падіння (тим більше, якщо одне або декілька падінь вже мали місце у минулому) у великій пригоді хворому можуть стати різні допоміжні засоби для пересування – від простої тростини до інвалідного візка з електродвигуном.
Питання доцільності використання такого засобу та його тип слід обговорити зі свої лікарем – особливо, якщо у перебігу хвороби спостерігаються деякі специфічні явища як от:
- часта втрата рівноваги;
- необхідність використання стін, меблів або інших предметів для збереження рівноваги;
- ходіння викликає значні затрати енергії;
- поява обмежень у рухливості пов’язана з побоюванням падіння або труднощами при рухах;
- труднощі з підтримкою рівноваги під час ходіння або стояння;
- поява сильної втоми при перебуванні у вертикальному положенні.
Бути готовим заздалегідь до правильних дій на випадок падіння
Оскільки у пацієнтів з РС ризик падіння завжди є вищим, ніж у осіб що не страждають на це захворювання, слід бути готовим до того, як діяти, якщо найгірше все-таки станеться.
- завчасно обговоріть із своїм лікарем, як слід діяти у випадку падіння, як найкраще повернутися у вертикальне положення. Намагайтеся уявляти різні «сценарії» інциденту (падіння вдома, падіння на сходах, падіння на вулиці і т. ін.);
- завжди майте при собі – у телефонній книзі вашого стільникового телефону – номери родичів, друзів, а також телефонні номери екстрених служб («швидка допомога», служба порятунку, поліція);
- якщо падіння стали частими слід подумати про використання системи PERS (персональна система екстреного реагування), якщо такий сервіс існує у вашій країні. PERS дає можливість виклику служби порятунку за допомогою кнопки, яка може бути розміщена на брелоку, браслеті чи на іншій прикрасі або одязі.
Алгоритм дій хворих із РС після падіння
Правильна поведінка особи, яка зазнала падіння, допоможе уникнути багатьох можливих ускладнень, якщо падіння призвело до серйозної травми.
- якщо ви втратили рівновагу і впали, ні в якому разі не спішіть відразу підхоплюватися на ноги. Зробіть декілька глибоких вдихів и видихів і дослухайтеся до свого організму, щоб переконатися в тому, що ви не зазнали ушкоджень. Розслабтеся на декілька секунд, щоб позбутися шоку від падіння;
- якщо вам здається що у вас серйозна травма (наприклад, зламана кінцівка) ніколи не намагайтеся звестися на ноги. Викличте «швидку допомогу» або прохайте зробити це когось із членів родини чи перехожих. У найгіршому випадку (серйозна травма, відсутність з собою мобільного телефону і відсутність перехожих) не соромтеся кричати про допомогу;
- за наявності інших людей поруч і відсутності серйозної травми попросіть перехожих допомогти вам встати на ноги;
- не забудьте потім подякувати їм за їхню увагу до вашої проблеми;
- за відсутності серйозних травм вдалий жарт допоможе розрядити обстановку і поліпшить настрій оточуючих і ваш власний;
- Якомога скоріше обговоріть з вашим лікарем епізод з падінням, навіть якщо воно не призвело до травмування. Бесіда з фахівцем допоможе вам краще зрозуміти причини падіння та те, як зменшити ризик падіння у майбутньому.
Про роль регулярних фізичних навантажень для попередження падінь у пацієнтів з РС
З’являється все більше наукових праць автори яких стверджують, що фізичні навантаження забезпечують зниження ризику падіння у хворих на РС. Звичайно, що дозвіл на виконання комплексів спеціальних вправ (які можна робити як контрольовано у кабінеті лікувальної фізкультури, так і самостійно вдома) може дати тільки лікар, що опікується тим чи іншим хворим.
Лікар також визначить і допустимий об’єм навантажень.
Так, наприклад, дані отримані ще у 2013 році американськими вченими з університету штату Іллінойс у місті Урбана-Шемпейн, свідчать про значне покращення показника шкали рівноваги Берга і про зниження ризику падіння в групі пацієнтів з РС (вік > 50 років), які протягом 12 тижнів регулярно виконували вдома комплекс спеціальних вправ (Рис. 1).
Деякі вчені, що вивчають РС, також вважають, що для того, щоб стратегії для профілактики падінь у хворих з РС були максимально ефективними, вони (стратегії) повинні бути не просто орієнтовані на фізичні вправи, але й враховувати і інші чинники – наприклад, неоптимальний режим приймання ліків, супутню патологію и фактори ризику зовнішнього середовища.
Список літератури:
- Noseworthy JH, Lucchinetti C, Rodriguez M, Weinshenker BG, Multiple sclerosis, N Engl J Med, 2000;343(13):938–52.
- Koch-Henriksen N, Sorensen PS, The changing demographic pattern of multiple sclerosis epidemiology, Lancet Neurol, 2010;9(5):520–32.
- Lassmann H, Bruck W, Lucchinetti CF, The immunopathology of multiple sclerosis: an overview, Brain Pathol, 2007;17(2):210–18.
- Bjartmar C, Trapp BD, Axonal and neuronal degeneration in multiple sclerosis: mechanisms and functional consequences, Curr Opin Neurol, 2001;14(3):271–8.
- Cattaneo D, De Nuzzo C, Fascia T, et al., Risks of falls in subjects with multiple sclerosis, Arch Phys Med Rehabil, 2002;83(6):864–7.
- Matsuda PN, Shumway-Cook A, Bamer AM, et al., Falls in multiple sclerosis, PM R, 2011;3(7):624–32; quiz 632.
- Coote S, Hogan N, Franklin S, Falls in people with MS who use a walking aid: Prevalence, factors and effect of balance and strengthening interventions, Arch Phys Med Rehabil, 2013;94(4):616–21.