| |
для людей з вадами зору

Грудне вигодовування під час лікування рецидиву розсіяного склерозу у матері після пологів

Згідно з результатами дослідженням, яке провели вчені з Туреччини, кортикостероїд метилпреднізолон виявляється на низькому, безпечному рівні в грудному молоці жінок з розсіяним склерозом (РС) під час та після внутрішньовенного введення цього препарату для лікування рецидиву захворювання після пологів.

Хоча ці результати свідчать про те, що жінки можуть безпечно годувати грудьми свою дитину під час та незабаром після введення метилпреднізолону, дослідники рекомендують молодим матерям почекати дві-чотири години після введення препарату, щоб додатково обмежити його вплив на дитину.

Дослідження «Концентрації метилпреднізолону в грудному молоці та сироватці крові пацієнток з розсіяним склерозом, які отримували внутрішньовенну пульс-терапію метилпреднізолоном» було нещодавно опубліковане в журналі Clinical Neurology and Neurosurgery.

Жінки з РС мають підвищений ризик рецидиву після народження дитини (у післяпологовий період). Внутрішньовенне введення метилпреднізолону застосовують як метод першої лінії терапії при гострих рецидивах РС, але дані про його безпеку під час годування груддю залишаються обмеженими.

Попереднє дослідження турецьких вчених за участі 16 жінок з РС визначило, що перехід метилпреднізолону в грудне молоко був дуже низьким, що призводило до відносної дози для немовлят (ВДН) 0,71%. Це є значно нижчим загальноприйнятого значення відносної дози для немовлят менше 10%. Відносна доза для немовлят (ВДН) оцінює вплив на немовля ліків, які воно може отримати через грудне молоко.

У ході нового дослідження його автори провели подальший аналіз зв'язку між рівнями метилпреднізолону в крові та грудному молоці жінок з РС під час та після лікування.

Це дослідження включало 12 жінок, що страждали на РС, які годували грудним молоком (середній вік 28,03 років). Учасниці проходили лікування рецидиву РС після пологів за допомогою введення (1000 мг) метилпреднізолону (уведення протягом однієї години) протягом трьох або п’яти днів поспіль.

Ці жінки мали середню тривалість захворювання 3,59 року та мінімальну втрату працездатності, про що свідчить середній бал 1,5 за розширеною шкалою статусу інвалідизації (EDSS – метод кількісної оцінки втрати працездатності при РС, причому більш високі показники вказують на більшу інвалідність).

Зразки материнської крові та грудного молока були отримані в перший день лікування. Дослідники збирали зразки перед інфузійною терапією, потім через 30 хвилин після неї, а також в кінці інфузії та через одну, дві, чотири, вісім, 12 та 24 години (безпосередньо перед введенням наступного дня).

Немовлят годували грудьми не раніше ніж через дві години після терапії метилпреднізолоном. Чотири жінки повністю годували дітей грудьми, а вісім учасниць поєднували грудне годування із штучним вигодовуванням.

Здоров’я та психосоматичне благополуччя немовлят (сім хлопчиків та п’ять дівчаток) середнього віку 8 місяців оцінювали шляхом опитування матері та аналізу оцінки розвитку та медичної документації педіатра або загального лікаря кожної дитини.

Вчені виявили безперечний зв’язок між рівнями метилпреднізолону в крові та у грудному молоці; така тенденція спостерігалась у всі часові моменти. Найвищі рівні метилпреднізолону в крові (6,09 мкг/мл) та грудному молоці (2,09 мкг/мл) були виявлені наприкінці інфузії, після чого рівні препарату знижувались поступово.

Через 30 хвилин після закінчення інфузії концентрація препарату в крові та грудному молоці складала лише половину найвищого значення і опускалася нижче 1 мкг/мл у грудному молоці через чотири години після лікування та через вісім годин у крові.

Метилпреднізолон не був виявлений у грудному молоці через 12 та 24 години після введення або перед наступним введенням.

На підставі цих даних вчені підрахували, що доза метилпреднізолону для немовлят становила 0,0695 мг/кг/добу, що було «значно нижче рекомендованої дози 0,25-30 мг/кг/добу, визначеної для новонароджених, які потребують терапії метилпреднізолоном», як наголошують дослідники.

Згідно з їх оцінками відносна доза для немовляти також була у 20 разів нижчою за прийнятий рівень занепокоєння в 10%, при значенні 0,50%.

Надалі, протягом 6-24 місяців спостереження у немовлят не спостерігалося жодних побічних явищ. Вони мали нормальну вагу та зріст і в очікуваний час досягали відповідних етапів розвитку рухових вмінь і навичок.

Ці результати свідчать про те, що метилпреднізолон переноситься у грудне молоко в незначній кількості, причому низькі рівні препарату виявляються як під час введення, так і після нього, а в результаті дози для немовлят є нижчими рівнів, які можуть завдати дітям шкоди.

Водночас дослідники рекомендують, щоб «матері мали змогу зачекати 2-4 години після введення.

Вчені також зазначають, що у майбутньому для підтвердження цих висновків та кращого розуміння безпеки внутрішньовенного введення метилпреднізолону при лікуванні рецидивів РС у жінок, які годують груддю, потрібні більш масштабні дослідження.

Джерело:

https://multiplesclerosisnewstoday.com/news-posts/2020/08/13/breastfeeding-appears-safe-for-women-treated-postpartum-ms-relapse-study

Робота, дім та дозвілля
Популярні матеріали
Особисті історії
Історія Катерини Стандартюк

Катерина Стандартюк розповідає про свою історію життя з розсіяним склерозом. Неправильний початковий діагноз, стрімке погіршення стану, б... Читати далі ...

Історія Дмитра Поліщука

Мне 29 лет и у меня рассеянный склероз. Этот диагноз мне поставили в 2017 году. Проявился он онемением головы, с ощущением как будто меня... Читати далі ...

Історія Євгена Бочкарьова

Я болею рассеяным склерозом на протяжении 7 лет. Симптоматика рассеяного склероза началась в возрасте где-то 20 лет. Немели пальцы, была... Читати далі ...