Але досить багато пацієнтів не мають змоги регулярно відвідувати лікарняний заклад для занять у відповідності з планом реабілітації. Це явище може бути пов’язане, наприклад, з віддаленим розташуванням клініки, відносно важким станом хворого тощо. Відсутність можливості пройти повноцінний курс реабілітаційного лікування набуває особливого значення в умовах пандемії коронавірусної інфекції COVID-19 через регулярні оголошення карантинів з різним ступенем обмежень, локдаунів і реальної небезпеки бути інфікованим небезпечним коронавірусом SARS-CoV-2 під час візиту до лікарняного закладу.
Ситуація додатково ускладнюється через те, що імунітет у пацієнтів, що потребують спеціальних реабілітаційних програм, часто є скомпрометованим чи через хворобу, чи внаслідок побічної дії лікування основного захворювання.
Що таке телереабілітація
Водночас становище аж ніяк не є безвихідним – у такому разі на допомогу приходять сучасні комп’ютерні технології. Наприклад, застосування Інтернету та інших сучасних доступних технологій двостороннього зв’язку надає змогу пацієнтам з рецидивно-ремітуючою формою розсіяного склерозу (РРРС) успішно виконувати комплекс спеціальних вправ в домашніх умовах.
Застосовування так званої телереабілітації, за твердженням учених з Туреччини, сприяє покращенню самопочуття пацієнтів з РРРС.
Суть цього відносно нового явища, яке отримало назву «телереабілітація», полягає у самостійному виконанні програми відновлювального лікування пацієнтом на амбулаторному етапі за участю інструктора лікувальної фізичної культури (ЛФК) під дистанційним контролем і керівництвом лікаря-фахівця, що здійснює опитувальний телемоніторинг про самопочуття пацієнта. Інакше кажучи, пацієнт виконує необхідні вправи в домашніх умовах, контактуючи з лікарем/інструктором ЛФК чи медичною сестрою за допомогою домашнього комп’ютера, що має доступ до Інтернету, веб-камеру і встановлені програми для двостороннього або навіть багатостороннього відеозв’язку.
Результати цього дослідження, цікавого і важливого для мільйонів людей, що страждають на РС, нещодавно були опубліковані в науковому журналі Acta Neurologica Scandinavica у статті під назвою «Телереабілітація у порівнянні з вправами під безпосереднім наглядом інструктора ЛФК. Переваги для пацієнтів з розсіяним склерозом».
Вчені стверджують про ефективність телереабілітації для пацієнтів з РС
Це дослідження провели турецькі вчені з медичних факультетів двох університетів Стамбула. Дослідники стверджують, що домашня реабілітаційна програма може допомогти зменшити відчуття втоми, поліпшити моторні та когнітивні функції та покращити якість життя людей із РРРС. На їхню думку, результати показують, що домашня програма є хорошою альтернативою для людей, яким доводиться долати великі відстані, щоб дістатися до реабілітаційної клініки, або які опинилися в незвичних обставинах – наприклад таких як пандемія.
Втома є одним з найпоширеніших симптомів у людей з розсіяним склерозом (РС), і, як відомо, вона негативно впливає на якість життя та повсякденну життєву діяльність.
Так звана структурована програма фізичних вправ пристосована до потреб пацієнта і може полегшити симптоми РС, збільшити рухливість та поліпшити якість життя. Водночас такі програми потребують регулярних відвідин лікарняного закладу і виконання вправ під безпосереднім наглядом фахівця з ЛФК.
Тому в останні роки телереабілітація була введена як альтернативний метод реабілітації хворих на РС.
Телереабілітація не потребує особистих контактів пацієнтів з інструктором, що дозволяє хворим виконувати спеціальні вправи в комфортних умовах свого житла. Більше того, витрати на телереабілітацію значно нижчі за вартість реабілітаційного лікування, пов'язаного з традиційними підходами, що робить її доступною для більш широкого кола пацієнтів.
Турецькі дослідники порівняли ефективність програми фізичних вправ, яка безпосередньо контролюється фізіотерапевтом, та ефективності домашніх фізичних вправ, які контролюються за допомогою телереабілітації.
Як повідомляють автори, загалом 30 пацієнтів із РРРС були включені в дослідження та розподілені випадковим чином до структурованої контрольованої програми фізичних вправ, яку проводив фізіотерапевт (група I, 15 пацієнтів, середній вік 41 рік), або до програми телереабілітаційних вправ, що проводилась у них вдома за допомогою відеозв’язку (група II, 15 пацієнтів, середній вік 39,5 років).
Пацієнти з групи I мали три заняття на тиждень протягом 12 тижнів під безпосереднім наглядом фізіотерапевта. Ті, хто входив у групу II, виконували 12-тижневу структуровану домашню програму вправ, яку лікарі перевіряли та контролювали за допомогою телереабілітації тричі на тиждень.
Програма вправ була пристосована для кожного учасника і складалася з 10-хвилинної розминки, 40-хвилинних тренувань та 10 хвилин вправ для заспокоєння після тренування. Учасники мали виконувати вправи вранці, на килимку та принаймні через дві години після сніданку.
Однією з основних цілей дослідження було оцінити показник функціональної незалежності за спеціальною шкалою (FIM) як рухової, так і когнітивної функції через 12 тижнів. За шкалою FIM вищі показники свідчать про більшу незалежність та меншу потребу в допомозі для ведення щоденних дій. У цьому дослідженні була використана турецька версія FIM.
Додаткові первинні критерії ефективності включали якість життя, пов’язану зі здоров’ям, оцінювану з використанням профілю здоров’я Ноттінгема (NHP), загальну якість життя, визначену за шкалою якості життя, та втому за шкалою тяжкості втоми. Кожен параметр оцінювали до і після програм вправ. NHP оцінює сприйняті пацієнтами емоційні, соціальні та фізичні проблеми зі здоров'ям.
Результати показали, що обидва підходи до фізичних вправ призвели до значного поліпшення всіх аналізованих параметрів, а це означало посилення як рухової, так і когнітивної функції, підвищення рівня здоров’я та загальної якості життя і полегшення втоми.
Водночас автори зазначають, що показники зменшення втомлюваності та покращення якості життя, пов’язаного зі здоров’ям, були значно кращими серед пацієнтів групи I, чиї фізичні вправи контролював фізіотерапевт.
У цілому, на думку авторів, результати свідчать про те, що «виконання структурованих вправ в домашніх умовах за допомогою телереабілітації може бути достатньо ефективною та корисною альтернативою контрольованим структурованим вправам в амбулаторних умовах з точки зору шкали повсякденної активності (шкала ADL), якості життя та втоми».
