Дослідження «Порушення сну та дисфункція пам’яті при ранньому розсіяному склерозі» було опубліковане в науковому виданні Annals of Clinical and Translational Neurology.
Учені з Нью-Йорку також повідомляють, що спостерігали зв’язок між відсутністю сну та гіршою когнітивною ефективністю на ранніх стадіях розсіяного склерозу (РС), але ця асоціація була викликана погіршенням настрою, що трапляється у людей з порушеннями сну.
«Первинні спостереження цього дослідження пов'язують порушення сну, про яке повідомляли пацієнти, у першу чергу із поганою пам'яттю на ранніх стадіях РС, навіть при врахуванні інших ключових незалежних змінних, включаючи настрій, втому та ступінь інвалідизації», – стверджують дослідники.
Під час сну відбувається консолідація пам’яті – процес збереження життєво важливих спогадів або переживань та відкидання непотрібної інформації. У людей, що позбавлені нормального сну, може розвинутися погіршення пам’яті, стверджують дослідники, оскільки мозок не має достатньо часу для консолідації пам’яті та підготовки до вивчення нової інформації після пробудження.
Порушення пам'яті часто зустрічається у пацієнтів з РС; деякі більш ранні дослідження пов'язують це з погіршенням функцій певних ділянок мозку. Зокрема, дослідження вказують на погіршення функцій гіпокампу (ділянки мозку, необхідної для запам’ятовування та навчання) – та таламуса, який передає повідомлення в кору головного мозку, частину мозку, яка інтерпретує та обробляє інформацію із спогадів.
Проте ці дослідження показують лише помірний зв’язок між погіршенням роботи мозку та порушенням пам’яті, тому вчені вважають, що задіяні й інші фактори.
Відомо, що люди з РС часто скаржаться на порушення сну і мають ознаки недосипання. Оскільки минулі дослідження встановили зв'язок між сном і пам'яттю, цього разу група дослідників з Нью-Йорку намагалася визначити, чи сприяє поганий сон порушенню пам'яті у людей з розсіяним склерозом.
У аналіз були включені медичні дані за попередні п’ять років загалом 185 дорослих з діагнозом КІС чи РРРС. Ці пацієнти, які також брали участь у більш масштабному дослідженні «Резерв проти інвалідності на ранніх стадіях РС» (RADIEMS), пройшли декілька видів тестувань, включаючи опитувальник про порушення сну, про які повідомляли самі пацієнти, та показники пам’яті та швидкості когнітивної діяльності.
Завдання з перевірки пам'яті та когнітивних функцій також виконували 50 здорових осіб (контрольна група), дані яких (вік, стать тощо) відповідали даним пацієнтів з РС.
Загалом про порушення сну повідомили 40,2% хворих на РС. Пацієнти з проблемами сну були подібними до пацієнтів без проблем зі сном за віком, статтю, перебігом хвороби, ліками, споживанням кофеїну та ступенем інвалідизації.
Однак ті учасники, які мали проблеми зі сном, повідомляли про більш виражене погіршення настрою та підвищену стомлюваність і мали більшу кількість уражень головного мозку, ніж учасники, які не мали розладів сну.
У учасників, що страждали від недосипання, результати тестування пам'яті були значно гірші, ніж у людей без порушень сну – навіть після урахування факторів, які можуть впливати на сон, як-от вік, стать, настрій, втома, індекс маси тіла (ІМТ) та приймання лікарських засобів. Водночас, як зазначають вчені, пацієнти без проблем зі сном при тестуванні пам’яті демонстрували такі ж результати, як і здорові учасники з контрольної групи.
«Порушення сну, про які повідомляли пацієнти, були пов'язані з погіршенням пам'яті в нашій когорті хворих з РС ранньої стадії, навіть після урахування інших факторів, здатних впливати на кінцевий результат», – зазначають дослідники.
Учені також виявили первинний зв’язок між порушеннями сну і погіршенням когнітивної ефективності, тобто швидкості когнітивних процесів. Але водночас, як зазначають дослідники, важливо наголосити, що такий зв’язок не виявлявся після того, як автори дослідження взяли до уваги настрій учасників.
На думку дослідників, це «говорить про те, що простий зв'язок між порушеннями сну та когнітивною ефективністю можна пояснити погіршеним настроєм».
«Потрібні подальші дослідження, щоб відтворити наші поточні висновки за допомогою об'єктивних показників порушення сну. Це допоможе визначити основні механізми такого зв’язку при РС», – додають вчені.
Окрім цього, зазначають дослідники, додаткові дані можуть вказати шлях до потенційних терапевтичних цілей.
«Лікування порушень сну може представляти собою біологічно вірогідні втручання для поліпшення пам'яті, що було б доволі цінним, враховуючи відсутність підтверджених ефективних методів реабілітації пам'яті у пацієнтів з РС», – резюмують вчені.
