| |
для людей з вадами зору

5 стадій прийняття хвороби: як жити із РС?

У 1969 році американський лікар швейцарського походження Елізабет Кюблер-Рос опублікувала книгу, в якій виклала нині всесвітньо відому концепцію про п'ять стадій прийняття людиною факту невиліковної хвороби. Ця ідея бере початок зі спостережень Елізабет Кюблер-Росс за реакцією її підопічних після постановки діагнозу: вона відмітила, що кожна людина, стикаючись з серйозним захворюванням, переживає схожі стани, й усіх об'єднують певні психологічні стани, котрі змінюють один одного. Надалі її концепцію поширили на процес прийняття будь-якої драматичної події.

На щастя, завдяки хворобо-модифікуючій терапії, розсіяний склероз наразі вважається захворюванням, яке можна тримати під контролем. Тим не менше, розсіяний склероз він все ще залишається серйозним завхворюванням, тож прийняти факт постановки цього діагнозу надзвичайно важко. Втім, це зробити необхідно, й усі люди в процесі прийняття факту свого діагнозу проходять через ті ж самі п’ять стадій, котрі свого часу описала Елізабет Кюблер-Рос.

У кожної людини ці стадії (періоди) можуть мати різну тривалість і можуть відзначатися не в зазначеній послідовності. Буває, що деякі з них повторюються, як і сам перебіг розсіяного склерозу, коли загострення змінюються ремісією. Важливо лише розуміти, що всі ці процеси – природні, нормальні та тимчасові.

1. Заперечення

Будь-яка втрата у нашому житті неминуче призведе до реакції заперечення. Хтось, заперечуючи власний діагноз, може бути переконаний, що виявлена хвороба не заподіє йому значної шкоди. Людина може робити вигляд, що з нею нічого не відбувається, ігнорувати рекомендації лікарів, поради та прохання близьких, які намагаються допомогти у лікуванні. Деякі люди можуть навіть відмовитися приймати необхідні препарати, змінювати дієту та спосіб життя. Втім, багато людям, котрим довелося жити із РС, проходять через цей етап доволі швидко і намагаються чим якомога раніше розпочати лікування, аби тримати своє захворювання під контролем.

2. Гнів

Невтішні новини про стан здоров’я часто викликають гнів. Злість чи агресія вважається нормальним станом для людини, яка переживає важкі часи. «Чому захворів саме я?!» – питання, на яке годі найти відповідь, й це тільки посилює злість – на цілий світ й в тому числі самого себе. Так, гнів спочатку може бути спрямований на когось ззовні, але зрештою він повертається проти самого себе. Кращий спосіб нівелювати гнів – знайти можливість для його виходу: виговоритися, висловити свої почуття. У деяких випадках краще звернутися до психотерапевта, який допоможе спрямувати агресію в потрібне русло. Може знадобитися досить багато часу, щоб впоратися з такими емоціями. Але буває, що гнів частково залишається з людиною протягом всієї хвороби.

Часто причиною гніву є страх, який приходить слідом за усвідомленням неможливості повного одужання. Приходить розуміння того, що відтепер неможливо контролювати, планувати своє життя. Страх також виникає, коли людина втрачає віру в себе, свою здатність боротися з проблемами. Зазвичай страх посилюється від того, що людина знає про хворобу мало, тому кращий спосіб боротьби з ним – дізнатися більше про РС. Надія і віра в успіх терапії здатні зменшити почуття страху та допоможуть вийти з цього стану.

3. Торг

Торг – це своєрідна спроба домовитися з долею: з самим з собою, зі своєю хворобою, з вищими силами. Людина намагається виторговувати у життя здоров'я, ходить до церкви, робить добрі справи, вірить в різні прикмети. «Якщо я буду робити це, то мені продовжать життя». Ця стадія дещо афективна: вона характеризується надією, супроводжується зверненням до різних духовних інстанціях, бога. Людина ніби намагається виторговувати у життя здоров'я, ходить до церкви, робить добрі справи, може навіть вірити в різні прикмети. Забобони мають свою «логіку»: людині здається, що якщо вона буде виконувати якісь певні умови, їй повернуть здоров’я. На стадії торгу виникає ризик відмовитися від методів традиційної медицини й звернутися за допомогою до екстрасенсів та інших шарлатанів.

4. Депресія

Почуття горя і безсилля перед захворюванням приносить в життя хворого депресію, пригнічення. На цьому етапі людина може замкнутися в собі, уникати друзів, відмовитися від роботи та хобі – в неї буквально опускаються руки. Людина може переживати розчарування, страждати від почуття неповноцінності, тому саме на цьому етапі надзвичайно важливими для неї є допомога родини та друзів.

5. Прийняття

Коли людина потрапляє в важку ситуацію, криза може стати для неї поштовхом для внутрішнього розвитку. Саме це відбувається з хворими на стадії прийняття – вони приймають гірку правду й вчаться знаходити сенс та радість у тому, що раніше не здавалося для них чимось значущим. На стадії прийняття людина знаходиться в гармонії з собою та оточуючим світом. Це ресурсна стадія, коли людина продовжую лікуватися, намагається покращувати свій фізичний стан в тій мірі, в якій вона може на нього вплинути.

Боротьба з важким захворюванням може бути серйозним випробуванням для кожного. Але в той же час вона приносить віру в себе і у власні сили, які зростають разом з умінням долати труднощі. Успіх приходить в різних формах: вміння контролювати хворобу, позитивно мислити, розуміти потреби свого організму. Важливі також успіх медикаментозного лікування, прогрес фізіотерапії тощо. З кожним маленьким успіхом приходить впевненість, що життя має сенс – й воно може бути яскравим та повноцінним!

Емоційне самопочуття
Популярні матеріали
Особисті історії
Історія Катерини Стандартюк

Катерина Стандартюк розповідає про свою історію життя з розсіяним склерозом. Неправильний початковий діагноз, стрімке погіршення стану, б... Читати далі ...

Історія Дмитра Поліщука

Мне 29 лет и у меня рассеянный склероз. Этот диагноз мне поставили в 2017 году. Проявился он онемением головы, с ощущением как будто меня... Читати далі ...

Історія Євгена Бочкарьова

Я болею рассеяным склерозом на протяжении 7 лет. Симптоматика рассеяного склероза началась в возрасте где-то 20 лет. Немели пальцы, была... Читати далі ...