Частота і тяжкість побічних ефектів (як-от симптоми грипу та біль у місці введення) не перевищували показників у загальній популяції.
Дослідження «Досвід щеплення проти COVID-19 з використанням вакцини AstraZeneca у пацієнтів з розсіяним склерозом» було опубліковане в журналі Multiple Sclerosis and Related Disorders.
Незважаючи на те, що лікарі рекомендують пацієнтам з РС пройти вакцинацію проти COVID-19, деякі хворі турбуються про можливі побічні ефекти – насамперед ті з них, які отримують препарати хворобо-модифікуючої терапії (ХМТ).
Особливо це стосується вакцини AstraZeneca, впровадження якої зіткнулося з певними перешкодами, включаючи повідомлення про рідкісні, незвичні випадки тромбозу. Наразі ця вакцина, розроблена у партнерстві з Оксфордським університетом, не схвалена до використання в Сполучених Штатах Управлінням з продовольства і медикаментів США (FDA).
Дослідники розіслали короткий опитувальник 570 пацієнтам з РС, які користувалися медичними послугами Barts Health NHS Trust, відділення Національної служби охорони здоров’я у Лондоні, де більшості з них було проведене щеплення з використанням вакцини від AstraZeneca. Опитувальник, що був надісланий пацієнтам між 25 січня та 24 березня 2021 р., зосереджувався головним чином на симптомах у перші дні після вакцинації.
Заповнили та повернули анкету електронною поштою загалом 33 особи, 19 жінок та 14 чоловіків середнього віку 50 років (від 25 до 76 років). Дев’ятнадцять з них страждали на рецидивуючо-ремітуючий розсіяний склероз, п’ять хворих мали первинно-прогресуючий РС і дев’ять – вторинно-прогресуючий РС. Середня тривалість захворювання становила 15 років і варіювалася від двох до 38 років.
П'ятнадцять учасників дослідження приймали препарат окрелізумаб і отримали останню інфузію за 3-15 місяців до введення вакцини. Вісім пацієнтів отримували лікування з використанням засобу кладрибін за три-два місяці до вакцинації. Один пацієнт приймав наталізумаб за тиждень до вакцинації, один отримав засіб офатумумаб за два тижні до вакцинації, а інший пацієнт за шість місяців до вакцинації приймав ритуксимаб. Двоє інших пацієнтів були на терапії з використанням препарату диметилфумарат, а решта п'ять не застосовували жодної ХМТ.
З цих 33 осіб 29 були щеплені вакциною AstraZeneca, а інші четверо отримали щеплення вакциною Pfizer/BioNTech.
Майже всі пацієнти (94%) повідомили про принаймні один із симптомів, перерахованих в анкеті: біль у руці (70%), грипоподібні симптоми (64%) та лихоманка (21%).
Іншими симптомами, про які учасники опитування за власним бажанням повідомляли у графі для додаткового довільного заповнення, були втома (27%), головний біль (21%), лихоманка/озноб (12%), біль у суглобах/біль у м’язах (9%), нудота (9%) та набряк у місці ін’єкції (6%).
Про такі побічні ефекти як погіршення неврологічних симптомів, порушення сну, оніміння обличчя, інфекція сечовивідних шляхів, відчуття незвичного запаху/відсутність смакових відчуттів та герпес у ротовий порожнині повідомили по одному пацієнту.
У більшості, тобто більш ніж у двох третин цих пацієнтів, симптоми побічних ефектів спостерігалися протягом 48 годин (двох діб), і загалом симптоми зникали протягом семи днів. Два винятки становили випадок болю у руці (біль тривав 10 днів) та одна припухлість у місці ін’єкції (тривалість 12 днів).
Незважаючи на суперечки навколо вакцини AstraZeneca, дослідники вважають, що «отримані нами результати, хоч і є попередніми, але видаються обнадійливими в тому, що побічні явища у пацієнтів з РС відповідали тим, які спостерігались у загальній популяції».
«Вакцинація – це відносно безпечне втручання, яке слід заохочувати», – підсумовують британські дослідники, зазначаючи, що «вони і надалі збиратимуть анкети задля висвітлення ситуації після введення другої дози вакцини. Збільшення кількості учасників, пацієнтів з РС, забезпечить більш детальну інформацію щодо можливих коливань у відповіді на вакцину залежно від типу хворобо-модифікуючої терапії».
