Нові дослідження свідчать про те, що інфекції в підлітковому віці можуть підвищити ризик виникнення розсіяного склерозу (РС) у дорослому віці.
- Тригери розсіяного склерозу можуть виникати за роки до появи симптомів РС та встановлення діагнозу.
- Серйозні інфекції в підлітковому віці можуть підвищити ризик розвитку РС у подальшому житті.
- Інфекція відіграє значну роль у етіології РС незалежно від генетичного ризику.
Вірусний тригер РС
Дані про стан здоров’я кількох мільйонів людей, народжених у Швеції між 1970 і 1994 роками, свідчать про те, що ряд серйозних інфекцій у підлітковому віці можуть бути факторами ризику розвитку РС у наступні роки.
Дослідження, опубліковане в журналі Brain, вказує, що події, які викликають запалення ЦНС, можуть підвищити ризик виникнення РС.
Так звана ідіопатична залозиста лихоманка, причиною якої є вірус Епштейна-Барр (ВЕБ) і яка також відома як інфекційний мононуклеоз (ІМ), показала найбільший зв’язок з діагнозом РС.
Тім Кутзі, який є головним спеціалістом із захисту прав пацієнтів, а також надання послуг та досліджень у Національному товаристві РС США і не брав участі в цьому дослідженні, каже: «Ці дані додатково свідчать про потенціал ВЕБ бути потенційним вірусним тригером РС».
Дослідження також виявило підвищений ризик розвитку РС, пов’язаний з іншими типами інфекцій і травм голови в підлітковому віці.
Головним автором дослідження є професор Скотт Монтгомері, лікар-епідеміолог і директор групи клінічної епідеміології в університеті міста Еребру та університетській лікарні Еребру в Швеції. Він каже, що одна з головних проблем дослідження факторів ризику розсіяного склерозу полягає в тому, що вони «можуть виникати за багато років до діагностики РС, оскільки хвороба має тривалий період прихованого розвитку, перш ніж вона стає достатньо симптоматичною для встановлення діагнозу».
Друге дослідження, опубліковане в журналі JAMA Network Open, додає нові дані до пошуку відповіді на питання, чи можуть вірусні інфекції в підлітковому віці викликати РС у старшому віці.
У цьому дослідженні, в якому взяли участь майже 2,5 мільйона жителів Швеції, вчені провели аналіз даних про діагностований у лікарні ІМ у дітей віком до 10 років і підлітків у віці 11-19 років. Потім вони порівняли цю інформацію з діагнозами РС у цій когорті у більш старшому віці. Щоб зрозуміти вплив сімейного життя – фактора навколишнього середовища – і вплив спадковості, вчені включили в це дослідження братів і сестер.
Професор Монтгомері пояснює: «Якщо в одного брата або сестри була залозиста лихоманка, а пізніше виникає РС, тоді як у іншого не було залозистої лихоманки та не розвинувся РС, це може свідчити про те, що саме залозиста лихоманка, а не будь-яка генетична схильність стала причиною виникнення РС».
За період дослідження діагноз РС у віці після 20 років був поставлений 5867 учасникам дослідження. Загалом, діти та підлітки з діагностованим у лікарні ІМ мали вищий ризик розвитку РС, але саме у підлітків з діагностованим ІМ спостерігався найвищий ризик подальшого діагнозу РС.
За словами професора Монтгомері, висновок дослідження полягає в тому, що «інфекційний мононуклеоз у віці 11-15 років часто асоціювався з діагнозом РС у віці старше 30 років. Визначення того, що підлітковий вік є дуже важливим періодом виникнення схильності до РС також було однією з цілей нашої наукової роботи».
А доктор Кутзі сказав також в своєму інтерв'ю наступне: «Розуміння факторів ризику та тригерів розвитку РС має життєво важливе значення для спільноти з цим захворюванням. Ці дослідження підкреслюють важливість ретельного вивчення того, чи здатні підвищувати ризик розвитку РС вірусні інфекції, такі як ВЕБ та інші залозисті лихоманки».
Учений пояснює: «Нам потрібні додаткові дослідження, подібні до цього, щоб точно визначити фактори, які сприяють ризику РС. Це знання надасть нам змогу розробити стратегії для запобігання розвитку цієї хвороби».
Подальший поступ важливого дослідження
Це дослідження було обмежене виключенням з нього учасників, яким діагноз ІМ був поставлений в умовах первинної медичної допомоги, та амбулаторних пацієнтів, тобто, іншими словами, воно включало лише найважчі випадки інфекції. Також автори зазначили, що неможливо було виявити симптоматичний початок РС до його діагностики.
Відповідаючи на запитання про подальші плани дослідників, професор Монтгомері сказав: «Тепер ми визнаємо, що підлітковий вік, схоже, є періодом підвищеної сприйнятливості до інфекцій, які здатні призвести до РС». Наразі дослідницька група «працює над більшим детальним з’ясуванням зовнішніх факторів, пов’язаних з ризиком РС, з метою визначення, чи є різні ризики додатковими, тобто чи здатні деякі з них змінювати вплив інших факторів».
Вплив важкої інфекції на майбутнє здоров’я дітей та підлітків стає все більш важливим у світлі сплеску циркуляції коронавірусу SARS-CoV-2 у підлітковій популяції. Важливо зрозуміти, чи може це призвести до зростання захворюваності на РС у майбутньому?
Доктор Кутзі вважає, що говорити про це ще зарано. Він каже: «На даний момент було б передчасно будувати припущення про те, чи має хтось більший ризик розвитку РС – у нас недостатньо інформації про довгострокові наслідки COVID-19 для людей, щоб зробити висновки про ризик розвитку РС у людини саме через інфекцію SARS-COV-2».
