| |
для людей з вадами зору

Спеціальний мобільний додаток може сприяти поліпшенню стану пацієнтів із прогресуючою формою розсіяного склерозу

Водночас, ті пацієнти, що використовували додаток, повідомляли про підвищення мотивації до ведення більш активного способу життя і давали додатку високу оцінку.

Ця наукова робота, що має назву «Оцінка ефективності використання додатку для смартфона для підвищення фізичної активності пацієнтів із прогресуючим РС: пілотне рандомізоване контрольоване дослідження протягом трьох місяців», була опублікована у журналі PeerJ, Life & Environment.

Одним із можливих методів лікування пацієнтів із прогресуючим РС є зміна способу життя – як, наприклад, збільшення фізичної активності. Результати клінічних досліджень свідчать про те, що вправи сприяють нейрорегенерації, а також покращують функції серця та легень, здатність до ходіння, силу м’язів, витривалість, когнітивні функції і підвищують якість життя, пов’язану із здоров’ям.

Беручи до уваги широку розповсюдженість смартфонів, спеціальні додатки до них можна використовувати для того, щоб надавати пацієнтам інформацію, засновану на доказах. Смартфони також здатні до того, щоб відстежувати і фіксувати дані про активність, завдяки наявності в них акселерометрів. Це забезпечує отримання більш об’єктивної інформації про ефективність медичного втручання.

Німецькі дослідники з університетської клініки Гамбург-Еппендорф розробили додаток, який здатний забезпечувати постійне надходження інформації безпосередньо у смартфон, а також збирати дані про фізичну активність. У цьому випадку головною метою використання додатку було збільшення фізичної активності пацієнтів із первинним або вторинним прогресуючим РС.

Автори дослідження рандомізували 38 хворих дорослого віку (середній вік 51 рік) для участі або у контрольній групі (20 пацієнтів), або у групі втручання (18 хворих). Два пацієнти з контрольної групи припинили участь у дослідженні до його завершення.

Учасникам з групи втручання була надана можливість використовувати додаток, який надавав інформацію у вигляді тексту, графічних зображень і відео, а також дані про активність. Під час розробки додатку його автори використовували інформацію, засновану на доказах, яка була отримана у ході досліджень за участі пацієнтів із РС, що оцінювали ефективність регулярних вправ.

А учасники з контрольної групи отримали буклет, що мав 2 сторінки і містив загальну інформацію про вправи.

Перед початком дослідження, а також через три місяці після його початку всі учасники пройшли поглиблений клінічний огляд, включаючи оцінку їхнього стану з використанням розширеної шкали оцінки ступеня інвалідизації (EDSS), а також з використанням тестів з 2-хвилинною і 6-хвилинною ходьбою (для оцінювання здатності переносити фізичне навантаження).

Результати втручання за оцінкою пацієнтів включали повідомлення про зміни у рухомості та здатності до ходіння, а також оцінку повсякденної активності. Усім учасникам перед початком дослідження були роздані акселерометри – монітори активності для реєстрації фізичної активності протягом семи днів.

Головна мета дослідження полягала у збільшенні середньої кількості кроків, які учасник був здатний зробити протягом 1 хвилини, на 20%, так само як і збільшення фізичної активності на 20%. Пацієнти, які досягли цих цілей, вважалися такими, у яких спостерігалася відповідь на втручання.

Результати цього дослідження свідчать про те, що така відповідь спостерігалася у 4 учасників з групи втручання і у 7 пацієнтів з контрольної групи. Це вказує на те, що частота відповіді на втручання (головна мета дослідження) не мала суттєвих відмінностей поміж групами.

У той час як у пацієнтів із групи втручання спостерігалося підвищене зростання мотивації до ведення більш активного способу життя у порівнянні з контрольною групою (що визначалося за допомогою опитувальника), значне збільшення числа учасників, які намагалися помірно або значно збільшити свою фізичну активність, відбувалося в обох групах.

Результати тестування та результати всіх клінічних аналізів залишалися стабільними в обох групах, і не було виявлено різниці у оцінці пацієнтами їх рухомості, фізичної активності і повсякденної діяльності.

Наприкінці дослідження всі учасники отримали спеціальний опитувальник для того, щоб науковці змогли оцінити розуміння пацієнтами отриманої ними інформації медичного характеру. І у цьому разі теж не було виявлено різниці між обома групами; хоча результати були низькими, учасники з обох груп продемонстрували однаковий рівень знань про безпеку и ефективність фізичних вправ при РС.

Автори цього дослідження оцінювали загальна зручність додатку для смартфона за допомогою семи запитань, які були поставлені учасникам, з використанням п’ятибальної шкали (від 1 до 5). Середній бал становив 3,7, що вказує на те, що учасники вважали додаток корисним. Стосовно якості зворотного зв’язку пацієнти вказували на необхідність збільшення числа гіперпосилань на відповідні веб-сайти, малюнки та відеоконтент і необхідність збільшення ступеня інтерактивності. Водночас пацієнти підкреслювали те, що додаток допомагав їм змінити спосіб життя на більш здоровий і підтримувати його.

«Саме лише забезпечення інформації учасникам за допомогою мультимедійного додатку для смартфона не підвищувало фізичної активності у більшій мірі порівняно з звичайним інформаційним буклетом. Ми встановили це в ході невеличкого пілотного дослідження за участю пацієнтів, що страждали на прогресуючий РС», – пишуть автори. «Водночас слід зазначити, що у тих учасників, які використовували мобільний додаток, спостерігалося підвищення мотивації до ведення більш активного способу життя».

«У кінцевому підсумку можна стверджувати, що мобільний додаток для підтримки переходу на більш активний спосіб життя отримав високу оцінку з боку учасників дослідження», – додають вчені.

Джерело:

https://multiplesclerosisnewstoday.com/news-posts/2020/07/02/feasibility-of-a-smartphone-app-to-enhance-physical-activity-in-progressive-ms-a-pilot-randomized-controlled-pilot-trial-over-three-months/

Новини щодо дослідження РС
Популярні матеріали
Особисті історії
Історія Катерини Стандартюк

Катерина Стандартюк розповідає про свою історію життя з розсіяним склерозом. Неправильний початковий діагноз, стрімке погіршення стану, б... Читати далі ...

Історія Дмитра Поліщука

Мне 29 лет и у меня рассеянный склероз. Этот диагноз мне поставили в 2017 году. Проявился он онемением головы, с ощущением как будто меня... Читати далі ...

Історія Євгена Бочкарьова

Я болею рассеяным склерозом на протяжении 7 лет. Симптоматика рассеяного склероза началась в возрасте где-то 20 лет. Немели пальцы, была... Читати далі ...