До швидкої атрофії (стоншування) сітківки більш схильні пацієнти із прогресуючими формами розсіяного склерозу (РС), що відрізняються швидким розвитком та резистентністю до хворобо-модифікуючої терапії порівняно з особами з рецидивуючо-ремітуючим РС (РРРС). Це дані нещодавно проведеного дослідження: "Прогресуючий розсіяний склероз, що пов'язаний з швидшою та специфічною атрофією шару сітківки", яке було опубліковано в журналі Annals of Neurology.
Дані цього дослідження також підкреслили, що товщина глибших шарів сітківки може використовуватися як потенційний біомаркер нейродегенерації у людей з прогресуючим РС та потенційним використанням неінвазивної методики оптичної когерентної томографії (ОКТ) для моніторингу таких змін у клінічних випробуваннях та у клінічній практиці.
Потоншення зовнішніх та глибших шарів сітківки пов’язане зі зменшенням обсягу мозку та іншими негативними наслідками захворювання та його прогресуванням.
Як результат, зміни сітківки були запропоновані як біомаркер для контролю нейродегенерації при РС. Зміни товщини шарів сітківки можна оцінити за допомогою швидкого, неінвазивного методу з високою точністю - OКT.
Більше того, деякі дані припускають, що можуть спостерігатися відмінності в атрофії сітківки на різних стадіях РС. Однак особливості сітківки у людей з прогресуючими формами РС - первинно прогресуючим РС (ППРС) та вторинно-прогресуючим РС (ВПРС) - залишаються значною мірою нехарактерними.
Дане дослідження проводилося на високому рівні. Команда дослідників з Медичної школи університету Джона Хопкінса в Балтиморі, штат Меріленд, поставила за мету оцінити атрофію шару сітківки у хворих із різними формами РС.
Дослідження включало 178 пацієнтів із рецидивуючо-ремітуючим РС, 126 осіб із вторинно-прогресуючим РС, 60 хворих на первинно-прогресуючий РС та 66 здорових осіб із подібним віковим діапазоном (18–65 років) та статевим співвідношенням (приблизно 70% жінок) до типової групи хворих на РС.
Хворі на РС не мали ознак невриту зорового нерва протягом шести місяців до початкової оцінки. Усі учасники проходили ОКТ - для вимірювання змін у двох зовнішніх та двох глибших шарах сітківки - кожні 6-12 місяців та дотримувались медіани 3,7 року. Дані з першої оцінки ОКТ показали, що всі досліджувані шари сітківки були значно тоншими у людей із вторинно-прогресуючим РС, порівняно з пацієнтами із рецидивуючо-ремітуючим РС та здоровими людьми. Суттєвих відмінностей у товщі шару сітківки між пацієнтами не було, тому поєднання обох часто використовувались у подальших аналізах як група прогресуючих хворих на РС. Крім того, всі чотири групи учасників виявляли значну атрофію у всіх досліджуваних шарах сітківки з часом. У порівнянні зі здоровими людьми, пацієнти з РС виявляли значно швидшу атрофію зовнішніх шарів сітківки до 50–60-х років. З цього моменту ці показники стоншення сітківки у хворих на РС були аналогічні тим, які очікувались при нормальному старінні.
Подальший аналіз виявив, що у людей з прогресуючим РС спостерігалося значно швидше стоншення всіх чотирьох шарів сітківки, ніж у хворих на первинно-прогресуючий РС незалежно від віку. Швидкість витончення глибших шарів сітківки була значно швидшою у прогресуючих РС, ніж у здорових учасників, незалежно від віку.
"Наше дослідження надає докази того, що вік впливає на швидкість витончення шару сітківки у здорових людей та у пацієнтів з РС, а також, що первинно-прогресуючий РС пов'язаний з швидшою атрофією сітківки, незалежно від наслідків старіння", - писали дослідники.
