| |
для людей з вадами зору

Особливості рубцювання нервової тканини здатні пояснити прогресування РС

За даними недавнього дослідження, рубці нервової тканини, пов'язані з розсіяним склерозом (РС), мають помітні відмінності у порівнянні з рубцями, що виникають при інших подібних нейродегенеративних розладах.

РС-асоційоване запалення спричиняє ураження головного та спинного мозку (рубцювання нервової тканини), яке часто більше та триває довше, ніж ті рубці, які виникають при двох інших демієлінізуючих захворюваннях, а саме: при мієлін-олігодендроцитарний глікопротеїн (MOG)-IgG асоційованому захворюванні (МОГАЗ) та AQP4-IgG-серопозитивних ХСОНМ 1 (AQP4-ХСОНМ).

На думку авторів дослідження, ця різниця може пояснити те явище, чому у пацієнтів із РС розвивається прогресуюча інвалідизація, тоді як у пацієнтів з двома іншими розладами – ні.

«Різниця у рубцюванні нервової тканини, яку ми виявили, допоможе лікарям краще розрізняти ці три захворювання, що значно полегшить їх діагностику», – стверджує у прес-релізі Еоін Фланаган (Eoin Flanagan), невролог з клініки Майо, відомого лікувального та дослідницького центру США, і старший автор цього дослідження.

«Що ще важливіше, – продовжує Фланаган, – це те, що отримані нами результати покращують наше розуміння механізмів ураження нервів при цих трьох захворюваннях і дають підґрунтя припускати важливу роль таких рубців у розвитку довготривалої інвалідизації при РС».

Дослідження «Порівняння еволюції уражень ЦНС, виявлених за допомогою МРТ, при різних демієлінізуючих розладах центральної нервової системи» було опубліковане в журналі Neurology.

Всі три розлади (МОГАЗ, AQP4-ХСОНМ та РС) пов’язані із запаленням, яке призводить до втрати мієліну – ізолюючого білка, з якого складається оболонка нервових волокон. Водночас на відміну від двох інших захворювань поступове збільшення інвалідизації спостерігається лише при РС.

Розуміння різниці між цими розладами також може відкрити шлях до створення більш ефективних методів лікування.

У пошуках відповідей команда дослідників з клініки Майо в Рочестері, штат Міннесота, провела аналіз даних більш ніж півтори сотні пацієнтів, що мали один із трьох розладів, намагаючись встановити специфічні особливості, притаманні рубцям нервової тканини при кожному розладі. Зокрема, вони дослідили, чи призводить запалення до рубців, і чи може рубцювання пояснити прогресування інвалідності при РС порівняно з іншими захворюваннями.

Американські вчені аналізували дані про стан здоров’я 156 пацієнтів, 67 з яких мали РС, 51 – AQP4-ХСОНМ та 38 хворих страждали на МОГАЗ. Разом у цих пацієнтів було 172 загострення або рецидивів захворювань.

Дослідники виявили, що демієлінізуючі ураження при МОГАЗ зазвичай повністю зникають, незважаючи на те, що вони часто мають великі розміри і супроводжуються гострими важкими порушеннями функцій організму. Це спостереження відповідає повідомленням про сприятливий довгостроковий результат, який спостерігається у більшості пацієнтів з МОГАЗ.

З іншого боку, ураження, пов’язані з AQP4-ХСОНМ, виявилися подібними за розміром та вираженістю симптомів до тих, що спостерігались у хворих з МОГАЗ, але такі вогнища рідко проходили повністю. Незважаючи на значне зменшення розміру уражень з часом, за допомогою МРТ вдавалося виявити невеликі рубцеві ділянки. Ці результати «узгоджуються з неповним одужанням та накопиченням інвалідності, пов'язаного з поступовими атаками, про які повідомляють» пацієнти з AQP4-ХСОНМ, пишуть дослідники.

Нарешті, асоційовані з РС ураження були порівняно меншими та супроводжували менш важкі загострення. Проте у цих пацієнтів ділянки запалення зменшувались лише помірно і рідко повністю щезали, навіть після зникнення симптомів загострення.

Причини цих відмінностей залишаються незрозумілими, але дослідники припускають, що стійкі ураження, які спостерігаються при РС, особливо коли вони виникають у критичних місцях головного та спинного мозку (таких як ділянки, що контролюють м'язи кінцівок), можуть бути основними точками, що призводять до прогресування інвалідності.

З іншого боку, наприклад, рубці, пов'язані з AQP4-ХСОНМ зазвичай не виникають у таких критичних місцях.

«Схильність деяких уражень РС залишатися хронічно активними між рецидивами (тліючі ураження РС) може свідчити на користь цієї гіпотези», – вважають дослідники.

Крім того, дослідження виявило відмінності в лікуванні, які можуть мати наслідки для того, наскільки добре усуваються ураження. Наприклад, вчені зазначають, що терапію засобами, які є антитілами до CD20, як наприклад «Окревус» (окрелізумаб) та «Кесимпта» (офатумумаб), отримувала відносно невелика частина пацієнтів з РС, хоча ці препарати можуть бути більш ефективними з точки зору позбавлення хворих від уражень РС.

«Майбутні дослідження краще пояснять специфічний вплив різних імунодепресантів як негайної дії, так і підтримуючих на зменшення уражень, які виявляються за допомогою МРТ», – стверджують дослідники.

Загалом, «наше дослідження підкреслює важливість наявних на даний момент препаратів від РС, які дуже ефективно можуть запобігти рецидивам, новим ураженням та подальшому утворенню рубців», – резюмує доктор медицини Елія Сеші (Elia Sechi), один з авторів цього дослідження.

За словами вчених з клініки Майо, це дослідження також може мати «позитивні наслідки для діагностики, моніторингу активності хвороби та планування клінічних випробувань, водночас поліпшуючи розуміння причин виникнення демієлінізуючих захворювань центральної нервової системи».

Джерело:

https://multiplesclerosisnewstoday.com/news-posts/2021/07/20/nerve-tissue-scarring-multiple-sclerosis-progression-study/

Новини щодо дослідження РС
Популярні матеріали
Особисті історії
Історія Катерини Стандартюк

Катерина Стандартюк розповідає про свою історію життя з розсіяним склерозом. Неправильний початковий діагноз, стрімке погіршення стану, б... Читати далі ...

Історія Дмитра Поліщука

Мне 29 лет и у меня рассеянный склероз. Этот диагноз мне поставили в 2017 году. Проявился он онемением головы, с ощущением как будто меня... Читати далі ...

Історія Євгена Бочкарьова

Я болею рассеяным склерозом на протяжении 7 лет. Симптоматика рассеяного склероза началась в возрасте где-то 20 лет. Немели пальцы, была... Читати далі ...