| |
для людей з вадами зору

Мелатонін може покращувати якість сну у пацієнтів із розсіяним склерозом

За результатами клінічного дослідження, приймання мелатоніну може покращити якість сну, особливо його тривалість, у людей із розсіяним склерозом.

Слід зазначити, що тривалість сну зменшується з віком, а це означає, що «пацієнти молодшого віку можуть краще реагувати на застосування мелатоніну для покращення сну», — пишуть дослідники.

Крім того, дослідження засвідчило, що показники втоми, які були пов’язані з поганим сном, також були «номінально покращені» (хоча ці результати не були ні статистично, ні клінічно значущими). За словами дослідників, «потрібні більші дослідження, щоб розкрити складний зв’язок між РС і порушеннями сну», особливо того, що стосується втоми та денної сонливості.

«Втома, зумовлена поганою якістю сну, може погіршити когнітивні функції, такі як обробка інформації, пам’ять та увага, тому зменшення втомлюваності може допомогти пацієнтам із РС покращити соціальні та професійні можливості», – пишуть дослідники.

Результати пілотного рандомізованого контрольованого дослідження «Вплив мелатоніну на порушення сну при розсіяному склерозі», які були опубліковані в журналі «Multiple Sclerosis Journal – Experimental, Translational and Clinical», свідчать, що половина людей, які живуть із РС, погано сплять. Нестача якісного сну може погіршити симптоми та збільшити як денну сонливість, так і втому, що, безумовно, впливає на стан загального самопочуття.

Проте, не зрозуміло, як найкраще вирішувати проблеми сну у людей із розсіяним склерозом. Мелатонін допомагає контролювати цикл сну і неспання в організмі, він виробляється природнім шляхом у відповідь на темряву, але й може виготовлятися у лабораторії і продаватися у якості снодійного.

У людей із РС рівень мелатоніну нижчий, ніж у людей того ж віку, що може бути пов’язане з більшим часом для засинання і загальною нижчою якістю сну.

Мелатонін часто застосовується здоровими людьми і людьми з неврологічними розладами для покращення якості сну та полегшення пристосування до зміни часових поясів, проте жодне дослідження не оцінювало вплив застосування мелатоніну на покращення сну у хворих із РС.

Для вирішення даної проблеми група дослідників із США провела клінічне дослідження за участі 30 дорослих із РС, які повідомили про порушення сну. Їхній середній вік складав 46,7 роки та діагноз був встановлений у них на 9,7 років раніше.

Учасників випадковим чином розподілили на тих, хто приймав мелатонін чи плацебо протягом двох тижнів, після чого вони перейшли на протилежне лікування. Їм було рекомендовано починати з 0,5 мг мелатоніну, або по одній таблетці щоночі протягом трьох днів і збільшувати дозу до 3 мг, якщо не було помічено змін у якості сну.

І мелатонін, і плацебо давали у вигляді цукерок із м’ятим смаком. Протягом другого і четвертого тижнів лікування усі пацієнти носили актиграф – невеликий пристрій, який одягається на зап’ястя як годинник, і застосовується для запису кількості та якості сну. Проте два пацієнти в кожній групі не змогли правильно носити пристрій та були виключені із дослідження. Два інші пацієнти мали технічні проблеми при записуванні результатів. У межах дослідження учасників також просили вести щоденник сну онлайн. У ньому вони повідомляли про якість свого сну, денну сонливість, втому, здатність ходити, а також відчуття тривоги і депресії на початку дослідження та наприкінці другого і четвертого тижнів.

Коли дослідники вивчили різницю у загальному часі сну, вони визначили, що люди, які приймали мелатонін, спали, в середньому, на 18 хвилин довше, ніж ті, хто приймав плацебо (7,0 годин проти 6,7 годин), що було близько до клінічно значимої позначки у 20 хвилин. Беручи до уваги те, що рівень мелатоніну у крові зменшується з віком, дослідники шукали зв'язок між віком і часом сну. Вони визначили, що молодші люди із РС спали довше за всіх і те, що час сну зменшувався з віком.

Більше того, за оцінкою індексу тяжкості безсоння Пітсбурга, особи, які приймали мелатонін, зазвичай відчували менші проблеми зі сном, і мали кращу якість сну. У них також була помічена тенденція до меншої втомлюваності, ніж у тих, хто приймав плацебо, хоча ці відмінності не були суттєвими.

Денна сонливість, відчуття тривоги та депресії не відрізнялися між пацієнтами, які отримували мелатонін і плацебо. Побічних ефектів, пов’язаних із застосуванням мелатоніну, не було.

Щодо втоми, дослідники зазначили, що «відчуття втоми без сонливості часто спостерігається у людей, які скаржаться на поганий сон». Враховуючи це, вони припускають, що «можливо, мелатонін пом’якшує симптоми втоми, з обмеженим впливом на денну сонливість». Оскільки люди з проблемами сну піддаються більшому ризику серцево-судинних захворювань, ожиріння та діабету, дослідники кажуть, що їхні висновки свідчать про те, що порушення сну «слід регулярно оцінювати у стандартному лікуванні РС». «Порушенням сну серед пацієнтів із РС приділяється недостатня увага», – пише команда, заявляючи, що необхідно вжити заходів, «щоб покращити сон і, можливо, зменшити довгострокові наслідки для здоров’я, спричинені поганим сном».

Джерело:

https://multiplesclerosisnewstoday.com/news-posts/2021/12/06/melatonin-improves-sleep-quality-ms-patients

Новини щодо дослідження РС
Популярні матеріали
Особисті історії
Історія Катерини Стандартюк

Катерина Стандартюк розповідає про свою історію життя з розсіяним склерозом. Неправильний початковий діагноз, стрімке погіршення стану, б... Читати далі ...

Історія Дмитра Поліщука

Мне 29 лет и у меня рассеянный склероз. Этот диагноз мне поставили в 2017 году. Проявился он онемением головы, с ощущением как будто меня... Читати далі ...

Історія Євгена Бочкарьова

Я болею рассеяным склерозом на протяжении 7 лет. Симптоматика рассеяного склероза началась в возрасте где-то 20 лет. Немели пальцы, была... Читати далі ...